Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/3841/18
Провадження № 1-кп/644/26/19
21.11.2019
21 листопада 2019 року Орджонікідзевськийрайонний суд містаХаркова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові обвинувальний акт матеріалу кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220530001090 від 08.05.2018 року, що надійшов від Першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 радника юстиції ОСОБА_8 , затверджений прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 юристом 1 класу ОСОБА_4 , щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженої м. Харкова, громадянки України, освіта середня, не одруженої і такої, що має на утриманні малолітню дитину - сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої і є особою з інвалідністю 3-ї групи, раніше не судимої, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
Судом достовірно установлено, що 05 травня 2018 року, близько 12 години 00 хвилин, громадянка ОСОБА_6 , знаходячись на першому поверсі неврологічного відділення Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 122, під надуманим приводом про те, що їй не було зроблено запис в її історії хвороби про епілептичний приступ, " вимагала у лікаря ОСОБА_5 , 1974 року народження, зробити запис у її виписці з історії хвороби, при цьому ОСОБА_6 грубо порушуючи громадський порядок і виявляючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальновизнаними нормами поведінки і моралі, діючи з особливою зухвалістю, перешкоджала лікарю ОСОБА_5 виконувати свої службові обов'язки, а саме перешкоджала здійснювати огляд пацієнта у палаті № З, переслідуючи лікаря до палати та зайшовши за лікарем ОСОБА_5 у палату, гучно лаючись, що змусило пацієнтів вивести ОСОБА_6 за межі палати. Крім того, ОСОБА_6 заважала наданню медичної допомоги пацієнту ОСОБА_9 , яка робила зауваження ОСОБА_10 , але остання агресивно зреагувала на них та штовхнула ОСОБА_9 , що змусило лікаря ОСОБА_5 викликати охорону. Знаходячись в ординаторській неврологічного відділення ХМКБЛ № 25, ОСОБА_6 , в присутності охорони, завдала один удар кулаком- правої руки в' область голови лікаря ОСОБА_5 , чим спричинили потерпілій, тілесні ушкодження у вигляді: ділянки травматичного набряку м'яких тканин, синець на голові, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Хуліганські дії ОСОБА_6 , тривало і вперто не припинялися на протязі 30 хвилин, що перешкоджало нормальній діяльності лікаря неврологічного відділення Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25 ОСОБА_5 і були припинені тільки після того, як в конфлікт втрутились співробітники охорони.
Обвинувачена ОСОБА_6 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України - визнавала, спочатку, себе винною частково, у процесі розгляду справи визнала себе винною повністю та принесла вибачення потерпілій ОСОБА_5 .
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 05 травня 2018 року вона перебувала на робочому місці - у неврологічному відділенні лікарні. У відділення була госпіталізована громадянка ОСОБА_6 , їй була надана медична допомога і слідуючого дня ОСОБА_6 була виписана із відділення. Пацієнка ОСОБА_6 вимагала надати довідку, у якій потрібно було вказати, що скільки разів вона втрачала свідомість - не меньше 2-х разів, бо так у неї вимагає МСЕК. Із цього приводу ОСОБА_6 було надано роз'яснення з яким вона не погодилась і вдарила її, потерпілу, в область голови. Було викликано охорону лікарні. ОСОБА_6 своєю поведінкою порушила нормальний робочий ритм відділення та лікаря - ОСОБА_5 . Потерпіла у судовому засідання вибачення прийняла.
У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - медсетри, кожна окремо, надали пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , звернули увагу, що ОСОБА_6 негарно: висловилась у неврологічному відділенні, що прийшлось викликати охорону яка «уголмонила» ОСОБА_6
ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - охорона лікарні, кожний окремо пояснили, що 05.05.2018 року були виклакані у неврологічне відділення. У відділенні була пацієнтка ОСОБА_6 лікар ОСОБА_13 . Вони, охорона, роз'яснили необхідність дотримання належної поведінки гр. ОСОБА_6 .
В судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази.
- витяг з кримінального провадження № 12018220530001090 від 08.05.2018 року з якого вбачається, що 05.05.2018 року ОСОБА_6 знаходячись у приміщенні ХМКБ № 25 , яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 122 грубо порушила громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю завдала тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 207).
- висновок експерта № 09/1241-С/2018 від 16.05.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 мала ділянки травматичного набряку мяких тканей,синець на голові, які виникли від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження (т. 1 а.с.238-239)
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_6 у вчиненому - є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров"я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.
За змістом ст.296 КК України обєктом захисту цієї норми є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоровя, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських обєднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою або фізичним насильством.
Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виразилася в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій та тимчасовому припиненню нормальної діяльності установи.
Вину обвинувачена ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення суд вважає доведеною.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає шире каяття, обставину що ОСОБА_6 є людиною з інвалідністю ІІІ групи.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не установлено.
ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога, раніше не судима, є одинокою матірю та виховує малолітню дитину - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є людиною з інвалідністю ІІІ групи (т. 1 а.с.243-244, 245,246,247,248,249).
Враховуючи, що ОСОБА_6 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, вину у вчиненому злочині визнала та щиро розкаялася, принесла вибачанення потепілій, раніше не судима, характеризуються позитивно, одна виховує малолітню дитину - суд вважає за доцільне застосувати покарання у виді штрафу. Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (щире каяття, активне сприяння слідству, є одинокою матір'ю), з урахуванням того, що ОСОБА_6 ; виховує малолітню дитину та є людиною з інвалідністю ІІІ групи, ураховуючи позицію сторони обвинувачення і захисту, які вважали можливим застосування ст. 69 КК України, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 89, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речові докази - відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору, направити потерпілій.
Головуючий судя ОСОБА_1