Номер провадження: 22-ц/813/2599/19
Номер справи місцевого суду: 511/1006/18
Головуючий у першій інстанції Панчук А. І.
Доповідач Погорєлова С. О.
29.10.2019 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни, третьої особи Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди, на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Панчук А.І. 01 жовтня 2018 у м. Роздільна Одеської області, -
встановила:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М., третьої особи Роздільнянського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди (а.с. 1-4).
В обґрунтування позову посилався на те, що 20.04.2016 року приватним нотаріусом Боднар І.М. винесено виконавчий напис про стягнення з позивача грошових коштів в сумі 16 919,94 гривень. Виконавче провадження відкрито 04.07.2016 року за № 51562232 АСВП Роздільнянським міжрайонним відділом ДВС ГТУЮ в Одеській області. Про дане стягнення позивач дізнався коли з його пенсії почали проводитися відрахування в рахунок погашення заборгованості на підставі виконавчого напису № 3181 від 20 квітня 2016 року, винесеного по примусовому виконанню виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Боднар І. М.
Також ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно отримував кредит, в нього була заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 705,21 гривень за виконавчим листом № 2-1356\09, виданим 08 лютого 2010 року. Однак відповідно до квитанції за № 001508 від 30 серпня 2011 року позивач погасив заборгованість, на підставі чого державним виконавцем Чумаком А.О. було закрито виконавче провадження. Тобто, заборгованість по кредиту у позивача відсутня. Просить визнати напис таким, що не підлягає виконанню. Позивач хворіє (онкологія), а тому потрібні кошти. Вважає що він як людина, в якої безпідставно вилучали незаконно кошти в сумі 5 743, 58 грн., має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Боднар І.М., реєстровий № 3181. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5 743,58 грн. та 704 грн. на користь держави в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 54-55).
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 61-64).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором відсутня, виконавче провадження закрито. Отже, на думку суду, зазначене свідчить про те, що на час вчинення виконавчого напису не існувало спору, оскільки позивач не отримував кошти, новий кредитний договір не укладав, заборгованість відсутня.
Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М. 24 квітня 2016 року за реєстр. № 3181, яким стягнуто заборгованість в розмірі 15 219, 94 грн., яка складається із залишку заборгованості за кредитом - 819,69 грн., залишку заборгованості за відсотками - 65,04 грн., комісії 273,13 грн., пені 13 337, 32 грн., штраф у розмірі 724,76 грн. за кредитним договором №00X1311X09490302 від 16 червня 2008 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк».
Постановою Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції від 12 березня 2010 року було відкрито виконавче провадження №18026832 на підставі виконавчого листа №2-1356/09, виданого 08 лютого 2010 року згідно рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 14 441,21 грн. за кредитним договором № CRED 108982 від 26 грудня 2007 року, тобто по іншому кредитному договору.
31 серпня 2011 року Постановою Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції виконавче провадження було закінчено в зв'язку з його фактичним повним виконанням.
Таким чином, у позивача в АТ КБ «Приватбанк» було отримано декілька кредитів за різними кредитними договорами.
Дійсно, за договором №CRED 108982 від 26 грудня 2007 року заборгованість була стягнута в судовому порядку (копія рішення по справі №2-1356/09 додається), та сплачена боржником.
Однак, виконавчий напис у даній справі було вчинено на підставі кредитного договору №ODXRRX09490302 від 16 червня 2008 року і стягнення коштів за ним не має відношення до виконавчого провадження №18026832, відкритого на підставі виконавчого листа №2-1356/09, яке закінчено.
Таким чином, стягнення заборгованості з позивача у даній справі здійснювалось відділом державної виконавчої служби згідно виконавчого напису в рахунок погашення перед АТ КБ «Приватбанк» боргу за договором №ODXRRX09490302 від 16 червня 2008 року.
Колегія суддів зауважує, що стаття 88 Закону України «Про нотаріат» містить певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У матеріалах справи відсутні докази того, чи існувала заборгованість, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису тощо.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 пояснила, що відповідач не знає про наявність кредитного договору №ODXRRX09490302 від 16 червня 2008 року, він оспорює его укладання та отримання кредитних коштів, ці відомості він був позбавлений повідомити нотаріусу, оскільки письмової вимоги від банку він не отримував, і будь - якої кореспонденції від нотаріуса він також не отримував.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов кредитного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка позичальника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
В матеріалах справи наявний опис цінного листа, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 була надіслана письмова вимога від 08.04.2016 року про усунення порушень за кредитним договором №ODXRRX09490302 від 16 червня 2008 року, якій містять відмітку поштового відділення зв'язку про відправлення вимоги цінним листом з повідомленням про вручення на вказану в кредитному договорі адресу 13.04.2016. Відомостей про отримання відповідачем вказаного цінного листа, матеріали справи не містить. Виконавчий напис нотаріуса був вчинений 20.04.2016 року, тобто до спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлення.
Ненадання доказів щодо повідомлення боржника, спірність укладання кредитного договору та наявності вказаної заборгованості, вчинення виконавчого напису до спливу тридцятиденного строку з моменту повідомлення боржника унеможливлюють вважати виконавчий напис таким, що відповідає вимогам закону.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що виконавчий напис, вчинений 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Боднар І.М., реєстровий № 3181, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів доходить наступного висновку.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ч.ч. 1,2 ЦК України).
Враховуючи, що стягнення заборгованості з позивача у даній справі здійснювалось відділом державної виконавчої служби згідно виконавчого напису в рахунок погашення перед АТ КБ «Приватбанк» боргу за договором №ODXRRX09490302 від 16 червня 2008 року, а не за виконавчим провадженням №18026832, відкритим на підставі виконавчого листа №2-1356/09, який погашений боржником, позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про спричинення йому моральної шкоди.
При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи та мотивування судового рішення , у зв'язку із чим рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірини Михайлівни, третьої особи Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 20 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Боднар І.М., реєстровий № 3181.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений 21 листопада 2019 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе