Справа № 643/19256/19
Провадження № 1-кс/643/7489/19
21.11.2019 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019220510001742 від 17.07.2019 ч. 5 ст. 191 КК України відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Водолага Харківської області, громадянина України, не одружений, не судимий, працює заступником директора Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає по АДРЕСА_2 , -
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що протягом 2019 року, перебуваючи на посаді головного інженера ДП «Жовтневе лісове господарство» (далі Підприємство), в порушення діючого законодавства та посадової інструкції, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з корисливих мотивів, з метою особистого та інших осіб незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем, в групі з іншими службовими особами даного Підприємства, а саме в.о. директора ОСОБА_7 , в.о. головного лісничого ОСОБА_8 розтратили майно державного підприємства, яке їм було ввірене, на користь третіх осіб, без проведення оплати та поза відповідним обліком, чим спричинили державі збитки на загальну суму 98669157,8 грн.
14.11.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину, вказує на існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченим законом ризикам. Вирішуючи питання про заставу слідчий просить визначити її розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В суді прокурор підтримав клопотання та дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.
ОСОБА_6 вину у інкримінованому злочині не визнав, зазначивши, що з квітня по серпень 2019 року працював на підприємстві, а головним інженером - з червня. Жодного відношення до укладання договорів, підписання банківських та інших документів не мав, а єдині дії, які б могли мати відношення до спричинення збитків державі та бути йому інкриміновані, а саме організація розробки та затвердження карт технологічного процесу розробки лісосік, були вчинені до того, як він зайняв відповідну посаду. Наміру перешкоджати слідству будь-яким чином він не має, отже просить відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник підтримала думку підзахисного та звернула увагу як на порушення правил територіальної підсудності під час подання клопотання, так і на необґрунтованість підозри та відсутність перелічених прокурором ризиків. В обґрунтування підозри прокурором наданий лише висновок експерта щодо завданих державі збитків, проте його не можна вважати достовірним через зазначені в ньому ж суперечності щодо вихідних даних, у всякому разі він не доводить вини її підзахисного. Саме повідомлення про підозру не є конкретним, не розкриває спосіб, мету та конкретні дії ОСОБА_6 під час вчинення злочину, який, до того ж, не є матеріально-відповідальною особою, не наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, отже не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Перелічені прокурором ризики відсутні, жодних дій з переховування від органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким з перелічених способів ОСОБА_6 не вчиняв та не має наміру на це.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне: підстав стверджувати про порушення органом досудового розслідування правил територіальної підсудності під час звернення з даним клопотанням до суду слідчий суддя не вбачає через наявність в розпорядженні суду документів, які свідчать про фактичне місцезнаходження органу досудового розслідування на території, на яку розповсюджується юрисдикція Московського районного суду м. Харкова.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, яких класифікується як особливо тяжкий і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Підозра ОСОБА_6 , відповідно до зазначених в клопотанні даних, обґрунтовується показаннями свідків, висновком комісійної судово-економічної експертизи, іншими слідчими діями та матеріалами кримінального провадження, разом з тим з перелічених в клопотанні доказів на підтвердження підозри суду надано лише експертний висновок. Інших доказів не надано й під час судового розгляду.
Долучені до клопотання наказ про призначення ОСОБА_6 на посаду, посадова інструкція не можна вважати доказами, що обґрунтовують підозру, а інших, крім зазначеного вище експертного висновку, суду не надано.
За вказаних обставин підозру ОСОБА_6 в розумінні кримінального та кримінально процесуального законодавства України не можна вважати обґрунтованою, тим більше, що досудове розслідування триває з липня 2019 року (більш ніж три місяці) і прокурор мав би надати достатні й беззаперечні докази в обґрунтування підозри, проте цього не здійснено.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що на момент повідомлення особі про підозру в її обґрунтування не обов'язково мають бути покладені докази, які беззаперечно та всебічно доводять вину особи, якій інкримінується певний злочин. Збирання таких доказів є завданням наступних стадій розслідування, чому й має сприяти запобіжний захід. Отже, приводу для відмови у задоволенні клопотання з підстав необґрунтованості підозри слідчий суддя не вбачає.
Стосовно наявності ризиків слід зазначити, що слідчий та прокурор посилаються на чотири з п'яти закріплених в ст. 177 КПК України ризиків, а саме: ризик переховування від органу розслідування та суду, який існує через суворість передбаченого покарання та ймовірного бажання його уникнення підозрюваним; незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з тих же спонукань. Разом з тим ризик вчинення іншого злочину зовсім не деталізований та не конкретизований стосовно підозрюваного, отже слідчий суддя не береться до його аналізу.
Слідчий суддя не може не погодитись з прокурором щодо існування трьох з закріплених в ст. 177 КПК України ризиків - переховування від органу розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на що вказує й санкція інкримінованої ОСОБА_6 статті, ті факти, що всі фігуранти знайомі підозрюваному, який обізнаний в питаннях, що є об'єктом дослідження органу досудового розслідування та може використати свої знання з метою схиленні потенційних свідків дати вигідні йому показання, створити документальні чи інші докази на своє виправдання тощо.
Разом з тим, слідчий суддя не може погодитись з тим, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Мінімізувати ризики, наявність яких слідчий суддя вважає доведеною, можна шляхом звернення до суду з клопотанням про відсторонення підозрюваного від займаної посади та покладенням на останнього обов'язку утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
З погляду на викладене, беручи до уваги норми ч. 4 ст. 194 КПК України, які передбачають можливість покладення на підозрюваного певних зобов'язань або застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12019220510001742 від 17.07.2019 ч. 5 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на останнього обов'язки:
-не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 до 06:00.
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування;
-не покидати Харківську область без відома та дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-не спілкуватись з свідками, експертами, спеціалістами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності.
Ухвала діє протягом 2-х місяців з моменту її постановлення, але не більше строку досудового розслідування і може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_________2019 року о _____________ годині.