20.11.19
Справа № 635/5566/19
Провадження № 2/635/2729/2019
20 листопада 2019 року Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог зазначила, що сторони з 05 лютого 2010 року перебувають в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дитину. В зв'язку з чим змушена звернутись з позовною заявою до суду. Відповідач нікому аліменти не сплачує, інших неповнолітніх дітей не має, отримує достатній дохід, щоб сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 4 000 гривень.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце якого повідомлялись належним чином.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи повести без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а також у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, причини не явки суду не повідомив. Відзив не надав, а також будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 05 лютого 2010 року Васищівською селищною радою Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 05 лютого 2010 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у Васищівській селищній раді Харківського району Харківської області, про що зроблений актовий запис № 02.
Від вказаного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Васищівською селищною радою Харківського району Харківської області 14 грудня 2011 року.
Факт проживання дитини ОСОБА_3 з позивачем підтверджується довідкою виконавчого комітету Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області № 519 від 22.07.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно частин 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідачем не надано суду даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину.
Відповідно до статтей 8 , 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить : з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Отже, враховуючи прожитковий мінімум на дітей, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік», обов'язок утримувати дитину, який покладено на обох батьків, суд вважає, що аліменти у розмірі 4 000 (чотири тисячі п'ятсот ) гривень, які заявлені позивачем є збільшеними та необґрунтованими.
Між тим, виходячи із того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи той факт, що більший тягар по утриманню сина лежить на матері, оскільки дитина проживає з нею, суд вважає за можливе відступити від рівності часток і встановити аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 ( одна тисяча п'ятсот ) гривень щомісячно.
Згідно частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позов про стягнення аліментів на утримання дитини поданий до суду 22 липня 2019 року.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 ( одна тисяча п'ятсот ) гривень щомісячно, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 ( одна тисяча п'ятсот ) гривень щомісячно, починаючи з 22 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя - Я.А. Шинкарчук