Справа № 643/8852/19
Провадження № 1-кп/643/1121/19
21.11.2019 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220470000600 року від 04.02.2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 10.08.2011 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 23.11.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі, 26.06.2014 року звільнений Хролівською виправною колонією № 140 на підставі Закону України «Про амністію» згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18.06.2014 року; 15.05.2017 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні мобільного телефону (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.
В судовому засіданні 21.11.2019 року прокурором подано письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у виді позбавлення волі на строк до 6 років, наявні ризики, передбачені КПК України. Так, у ОСОБА_4 можуть виникнути спроби: з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміновані ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків, а також на інших учасників процесу з урахуванням того, що судом не допитано усіх необхідних осіб; вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, постійної роботи та може продовжити вже розпочату злочинну діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відповідні ризики не зменшились та продовжують існувати.
Проти зміни запобіжного заходу на більш м'який прокурор в судовому засіданні заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні 21.11.2019 року заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, посилаючись на смерть дружини, а також на те, що в нього залишилась малолітня дочка, якою зараз опікується дід.
Захисник обвинуваченого адвокат в судовому засіданні 21.11.2019 року заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування зазначив на необґрунтованості підозри та недоведеності ризиків вчинення обвинуваченим дій, на які посилалась сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання.
Вирішуючи заявлені прокурором та стороною захисту клопотання, суд керується таким.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2019 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом в судовому засіданні 25.10.2019 року допитано свідка ОСОБА_6 . Потерпілий в судове засідання 21.11.2019 року не з'явився, судом ще не допитаний.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Вказаний злочин, згідно даних обвинувального акту, є насильницьким та вчинений в період іспитового строку, визначеного ОСОБА_4 вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.05.2017 року. Також судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий. Згідно пояснень ОСОБА_4 , він має неповнолітню дочку ОСОБА_7 , проте в якості батька вказаної дитини у відповідних документах не зазначений, рішення суду про його батьківство не ухвалювалось. В судовому засіданні 22.08.2019 року ОСОБА_4 на запитання суду пояснив, що прізвище дочки зазначене за прізвищем її матері, а по батькові « ОСОБА_8 » - за ім'ям батька, яке було вигадано матір'ю дитини. За таких обставин у суду відсутні підстави вважати доведеним, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дочку. За показаннями обвинуваченого, він до обрання відносно нього запобіжного заходу проживав в с. Гетьманівка разом з матір'ю.
Згідно пояснень обвинуваченого, попередня ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наслідками апеляційного перегляду залишена без змін.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Враховуючи наведене, суд на даній стадії судового провадження не може визнати обґрунтованими доводи захисника щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на наявність яких посилалась сторона обвинувачення.
Оцінюючи доводи обвинуваченого та його захисника щодо відсутності доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, суд керується таким.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2019 року, під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя здійснив оцінку наявних доказів на предмет доведеності наявності обґрунтованої підозри.
Виходячи з положень КПК України та правових висновків, викладених, зокрема, в п. 33 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 288/1158/16-к, суд на даній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати юридичну оцінку діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене та положення КПК України, оцінку доводам обвинуваченого щодо його невинуватості може буде надано судом після дослідження доказів, наданих сторонами кримінального провадження, зокрема у вироку суду.
Доводи обвинуваченого відносно того, що в нього після смерті дружини залишилась дочка, суд не може визнати такими, що свідчать про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки, як зазначено вище, у суду відсутні підстави вважати доведеним, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дочку.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілого, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 17 січня 2020 року.
Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадження підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, на більш м'який, про що обвинуваченим заявлено усне клопотання.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на більш м'який запобіжний захід - відмовити.
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 17 січня 2020 року.
Ухвала в частині продовження тримання ОСОБА_4 під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1