Єдиний унікальний номер 235/6800/15-ц Номер провадження 22-ц/804/3139/19
20 листопада 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Соломахи Л.І.
суддів Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.
за участю:
секретаря судового засідання Самойленко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 235/6800/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2015 року у складі судді Токарєва А.Г., -
19 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що 18 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DOL0GA0000000014, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 15 618,67 доларів США строком до 19 липня 2017 року. Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором, а саме, щомісячно надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Посилаючись на те, що відповідач своєчасно грошові кошти Банку для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами згідно кредитного договору не надала, у зв'язку з чим станом на 26 травня 2015 року у неї утворилася заборгованість в розмірі 49 512,96 доларів США, з яких 14 841,95 доларів США - заборгованість за кредитом; 9 487,59 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 577,94 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 20 236,45 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; штрафи: 11,83 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 357,20 доларів США - штраф (процентна складова), просило стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість (а.с. 2 - 3 т. 1).
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року у сумі 49 512,96 доларів США, що за курсом 21,13 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 26 травня 2015 року складає 1 046 208,80 грн., та судові витрати, сплачені при поданні позову, - судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DOL0GA0000000014, за умовами якого ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 15 618,67 доларів США на строк до 19 липня 2017 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 10 -14).
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
ПАТ КБ "Приватбанк"свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.
В порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 26 травня 2015 року має заборгованість 49 512,96 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 046 208,80 грн., яка складається з наступного: 14 841,95 доларів США - заборгованість за кредитом; 9 487,59 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 2 577,94 доларів США - заборгованість за комісією за користуванням кредитом; 20 236,45 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 11,83 доларів США - штраф (фіксована частина); 2 357,20 доларів США - штраф (процентна складова) (а.с. 5 - 9 т. 1).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що через неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного й повного погашення кредиту виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку у розмірі, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 32 - 34 т. 1).
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, визнати зобов'язання за кредитним договором таким, що виконано з моменту виконання рішення Мар'їнського районного суду Донецької області, а правовідносини між сторонами припиненими в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спір між сторонами про стягнення заборгованості за кредитним договором вже вирішений Мар'їнським районним судом Донецької області у 2012 році, вимоги позивача про дострокове стягнення тіла кредиту, нарахованих процентів, штрафів, пені та інших нарахувань, передбачених договором, були повністю задоволені шляхом звернення стягнення на предмет застави. Рішення суду нею виконано в добровільному порядку, що підтверджується актом державного виконавця.
Посилання суду на те, що вона 28 вересня 2015 року не з'явилася у судове засідання з невідомих причин, є неправильним, оскільки вона завчасно зателефонувала до суду за телефоном, який зазначений на сайті суду, та листом на електронну скриньку повідомила суд, що не може з'явитися у судове засідання через хворобу, просила перенести слухання справи.
Про призначення та проведення попереднього засідання суд її не повідомив, надіславши лише копію позову. Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд їй не надіслав та не роз'яснив її право надати заперечення та наявні у неї докази, а також не роз'яснив протягом якого строку вона має це зробити. Незважаючи на це, нею були надані суду заперечення, які судом при ухваленні рішення не враховані.
Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, про що нею було зазначено у запереченнях проти позову.
Останній платіж нею здійснено 24 листопада 2009 року. 26 серпня 2011 року Банк заявив до неї вимогу про дострокове протягом тридцяти днів повернення кредиту в повному обсязі, процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих по день повернення кредиту. Пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінює строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, як кінцевого строку виконання її умов.
З позовом Банк звернувся до суду 12 червня 2015 року і на час подання позову позовна давність сплила, незалежно від того з якого часу почався її перебіг: чи з 2009 року після першого порушеного строку сплати, чи з 26 вересня 2011 року після спливу тридцятиденного строку, зазначеного у вимозі про дострокове повернення кредиту.
Незважаючи на те, що з листопада 2009 року вона кредит не погашала, в 2014 - 2015 роках на її кредитний рахунок вносилися платежі за кредитним договором. Припускає, що Банк надав комусь кредит на передану нею Банку квартиру в рахунок погашення заборгованості за рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області, не припинивши при цьому дію кредитного договору. В 2015 році невідомі платежі припинилися, вірогідно людина, яка їх вносила, відмовилася від квартири через нестабільність курсу, після чого Банк повторно у 2015 році звернувся до суду з позовом про стягнення з нею неіснуючої заборгованості. (а.с. 81 - 92 т. 1).
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2015 року скасовано, відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що банк звернувся до суду з даним позовом поза межами строку позовної давності, про застосування якого було заявлено стороною відповідача. Останній платіж в рахунок погашення позики за кредитним договором відповідач здійснила 24 - 25 листопада 2009 року, що підтверджується розрахунком Банку (а.с. 5 - 8 т. 1); Банк реалізував своє право на дострокове повернення всієї суми заборгованості та 26 серпня 2011 року звернувся до позичальника з вимогою про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня повернення кредиту. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості тільки 19 серпня 2015 року. Апеляційний суд враховує, що Банк у червні 2012 року вже пред'являв позовні вимоги до ОСОБА_1 , про що свідчить надане рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року. Починаючи з червня 2012 року строк позовної давності почався заново, разом з тим, позивач навіть з урахуванням переривання строків давності звернувся до суду з вимогою про захист свого права за межами строків давності (а.с. 163 - 167 т. 1).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року рішення апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що судами встановлено, що 18 липня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № DOL0GA0000000014, за умовами якого ПАТ КБ "Приватбанк" надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 15 618,67 доларів США строком до 19 липня 2017 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у строки і в порядку, встановлених умовами цього договору.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором та наявністю простроченої заборгованості в розмірі 23 561,25 доларів США, ПАТ КБ "Приватбанк" 26 серпня 2011 року надіслало відповідачу листа № 30.1.0.0/2-80718DNH0S481 з вимогою про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі та процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги (а.с. 128 т. 1).
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року в розмірі 23 336,89 доларів США звернуто стягнення на предмет застави - квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладення від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселено ОСОБА_1 та інших осіб, що зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку.
На підставі виконавчого листа виданого на виконання вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження, яке постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мар'їнського управління юстиції Донецької області Климович О.М. закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з виконанням рішення суду боржником в добровільному порядку.
Звертаючись до суду з цим позовом, ПАТ КБ "Приватбанк" посилаючись на невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № D0L0GA00000000l4 від 18 липня 2008 року, просило стягнути на свою користь заборгованість, розмір якої станом на 26 травня 2015 року складає 49 512, 96 доларів США, з яких 14 841, 95 доларів США - заборгованість за кредитом; 9 487, 59 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 577,94 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11,83 долари США - штраф (фіксована частина), 2 357,20 доларів США - штраф (процентна складова) та 20 236,45 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.
В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, а тому перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв'язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, на які посилався позивач.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, взагалі не перевірив обґрунтованість вимог банку, а саме належним чином не з'ясував дійсного розміру заборгованості, яку має відповідач перед позивачем, чи існує така заборгованість з урахуванням дострокової вимоги банку про повернення всієї суми кредиту, а також відомостей щодо реалізації заставного майна та її розмір, не перевірив чи було реалізоване таке майно та які кошти були зараховані від реалізації на погашення заборгованості позичальника, коли саме та у який спосіб, адже таких відомостей матеріали справи не містять, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про застосування строку позовної давності, не врахувавши при цьому, що у пункті 5.5 кредитного договору банк і позичальник дійшли згоди про те, що термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, комісії та неустойки за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється тривалістю п'ять років (а.с. 51 - 55 т. 2).
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 08 листопада 2019 року справа була призначена до розгляду у судовому засіданні на 20 листопада 2019 року (а.с. 59 - 60 т. 2).
У судове засідання апеляційного суду 20 листопада 2019 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач АТ КБ "Приватбанк" судову повістку - повідомлення про розгляд справи 20 листопада 2019 року отримав 14 листопада 2019 року, відповідач ОСОБА_1 - 13 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 62, а.с. 66 т. 2).
Представник позивача, відповідач ОСОБА_1 апеляційний суд про причини неявки у судове засідання не повідомили і відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин, у зв'язку з чим апеляційний суд почав розгляд справи у відсутність сторін, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалася. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Предметом спору у цій справі є заборгованість за кредитним договором №DOL0GA0000000014, який був укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 18 липня 2008 року.
На підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема розміру заборгованості, Банком до суду першої інстанції були надані розрахунок заборгованості (а.с. 5 - 8 т. 1), кредитний договір (а.с. 10 - 14 т. 1), заява на видачу готівки від 18 липня 2008 року (а.с. 15 т. 1).
Оспорюючи заявлені позовні вимоги відповідач надала до суду незасвідчену копію рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року у справі № 2/533/179/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOL0GA0000000014 (а.с. 46 т. 1), акт державного виконавця від 29 серпня 2012 року про добровільне виконання боржником рішення про її виселення з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 59 т. 1), постанову державного виконавця від 27 листопада 2012 року про закінчення виконавчого провадження про виселення ОСОБА_1 у зв'язку із добровільним виконанням рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року (а.с. 111 т. 1), скриншоти з сайту planetestate.com.ua щодо продажу Банком квартири АДРЕСА_1 з пропонуванням ціни 189 000 грн. у кредит 2 213 грн. в місяць (а.с. 60 - 63 т. 1), письмову вимогу Банку від 26 серпня 2011 року № 30.1.0.0/2 про дострокове погашення кредиту, а саме, заборгованості у сумі 23 561,25 доларів США (а.с. 128 т. 1), розрахунок заборгованості за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року станом на 16 серпня 2011 року (а.с. 129 т. 1), витяг з онлайн кабінету Приват24 щодо операцій по кредиту, згідно якого після погашення кредиту 25 листопада 2009 року здійснювалися платежі 23 липня 2014 року - 701,62 долари США пені; 22 вересня 2014 року - 866,92 долари США пені; 23 вересня 2014 року - 227,03 долари США прострочених відсотків; 24 вересня 2014 року - 866,92 долари США пені; 05 грудня 2014 року - 633,72 долари США пені; 15 березня 2015 року - 0,07 долари США відсотків; 28 березня 2015 року - 482,91 долари США прострочених відсотків (а.с. 115 - 123 т. 1).
Проте ні в запереченнях на заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 10 березня 2017 року (а.с. 68 т. 1), ні в касаційній скарзі від 19 червня 2017 року (а.с. 1 - 3 т. 2) позивач будь-якої інформації щодо виконання рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, незважаючи на посилання відповідача на припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку із добровільним виконанням нею рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, не надає.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.
Зазначене викликає у суду апеляційної інстанції сумніви щодо добросовісного здійснення позивачем його процесуальних прав та виконання обов'язків щодо доказів.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року зазначив, що апеляційний суд не перевірив обґрунтованість вимог банку, а саме належним чином не з'ясував дійсного розміру заборгованості, яку має відповідач перед позивачем, чи існує така заборгованість з урахуванням дострокової вимоги банку про повернення всієї суми кредиту, а також відомостей щодо реалізації заставного майна та її розмір, не перевірив чи було реалізоване таке майно та які кошти були зараховані від реалізації на погашення заборгованості позичальника, коли саме та у який спосіб, адже таких відомостей матеріали справи не містять (а.с. 51 - 55 т. 2).
Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, з метою виконання вказівок Верховного Суду та повного, всебічного з'ясування обставин справи апеляційний суд вважає необхідним відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України витребувати у позивача:
- докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року з урахуванням дострокової вимоги банку від 26 серпня 2011 року про повернення всієї суми кредиту, а саме: виписку з рахунку, відкритого на підставі кредитного договору та для виконання цього договору; довідку про погашення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором після пред'явлення дострокової вимоги банку від 26 серпня 2011 року про повернення всієї суми кредиту з зазначенням дати, суми надходження та на погашення якої заборгованості вони віднесені; належним чином посвідчені копії первинних платіжних документів про погашення заборгованості за кредитним договором після 26 серпня 2011 року;
- належним чином посвідчену копію договору іпотеки (застави нерухомого майна), який був укладений для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року;
- відомості щодо реалізації заставного майна - квартири АДРЕСА_1 відповідно до рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року у справі № 2/533/179/12 щодо звернення стягнення на предмет застави (чи була реалізована квартира, на підставі якого правовстановлюючого документа, за якою ціною та коли, які кошти були зараховані від її реалізації на погашення заборгованості позичальника, коли саме та у який спосіб).
Відсутність таких даних перешкоджає апеляційному суду перевірити доводи відповідача щодо правильності розрахунку судом першої інстанції розміру заборгованості за кредитним договором та виконати обов'язкові для нього вказівки суду касаційної інстанції.
З метою виконання вказівок касаційного суду щодо перевірки апеляційним судом розміру заборгованості за кредитним договором з урахуванням дострокової вимоги банку від 26 серпня 2011 року про повернення всієї суми кредиту апеляційний суд вважає необхідним витребувати з Мар'їнського районного суду Донецької області для дослідження у судовому засіданні по цій справі цивільну справу № 2/533/179/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, за якою Мар'їнським районним судом Донецької області 19 червня 2012 року постановлено рішення про звернення стягнення на заставне майно.
Відповідно до частини другої статті 240 ЦПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Керуючись статтею 368, частиною другою статті 381, частиною першою статті 417, частиною сьомою статті 81, частиною другою статті 240 ЦПК України, апеляційний суд, -
Витребувати уАкціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк":
- докази щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року з урахуванням дострокової вимоги банку від 26 серпня 2011 року про повернення всієї суми кредиту, а саме: 1. виписку з рахунку, відкритого на підставі кредитного договору та для виконання цього договору; 2. довідку про погашення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором після пред'явлення банком вимоги від 26 серпня 2011 року про дострокове повернення всієї суми кредиту з зазначенням дати, суми надходження та на погашення якої заборгованості вони віднесені (тіло, проценти, пеня тощо); 3. належним чином посвідчені копії первинних платіжних документів про погашення заборгованості за кредитним договором після 26 серпня 2011 року;
- належним чином посвідчену копію договору іпотеки (застави нерухомого майна), який був укладений для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № DOL0GA0000000014 від 18 липня 2008 року;
- відомості щодо реалізації заставного майна - квартири АДРЕСА_1 відповідно до рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 19 червня 2012 року у справі № 2/533/179/12 щодо звернення стягнення на предмет застави (чи була реалізована квартира, на підставі якого правовстановлюючого документа, за якою ціною та коли, які кошти були зараховані від її реалізації на погашення заборгованості позичальника, коли саме та у який спосіб).
Зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в особі голови його правління Петра Крумханзл витребувані документи надати до Донецького апеляційного суду в оригіналах в строк до 09 грудня 2019 року.
У разі неможливості подати витребувані докази або неможливості подати витребувані докази у встановлений строк Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зобов'язано повідомити про це апеляційний суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Витребувати з Мар'їнського районного суду Донецької області цивільну справу №2/533/179/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, за якою Мар'їнським районним судом Донецької області 19 червня 2012 року постановлено рішення про звернення стягнення на заставне майно.
Розгляд справи відкласти на 11 грудня 2019 року на 13 годину 00 хвилин.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.
Копію ухвали направити для виконання Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", Мар'їнському районному суду Донецької області; для відома -відповідачу ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2019 року.
Головуючий суддя: Л.І. Соломаха
Судді: О.Д. Канурна
Ю.М. Мальований