Справа № 127/23643/19
Провадження № 33/801/784/2019
Категорія: 147
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю.
Доповідач: Оніщук В. В.
21 листопада 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретаря судового засідання Богацької О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн. на користь держави.
У постанові суду зазначено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 206805, 15 серпня 2019 року о 03:10 год. у м. Вінниці по вул. Замостянській, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, від проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, що є порушенням п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2019 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння, всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також матеріали справи не містять доказів відмови від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що після складення протоколу, він самостійно поїхав до КП ВОНД «Соціотерапія», де пройшов огляд на стан сп'яніння і за наслідками огляду було складено довідку №1017 від 15.08.2019 із визначенням стану - «тверезий».
Також, скаржник вказує, що судом жодного разу не було повідомлено його про розгляд справи, що свідчить про порушення його прав та унеможливлювало подачу ним доказів, надавати пояснення, заявляти клопотання.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який просить задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та закрити провадження у справі, доводи його захисника, а також покази свідка, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями ч.7 ст.294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 206805, 15 серпня 2019 року о 03:10 год. у м. Вінниці по вул. Замостянській, 38, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниця ока не реагує на світло, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За змістом частин 2, 6 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським в присутності двох свідків. Проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог пунктів 4,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, якими не можуть бути особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Також, п.7 розділу IX "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З матеріалів справи слідує, що відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я зафіксовано поліцейським роти 4ВУПП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5 за участі свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відповідності до положень КУпАП та "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.
Вказані обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 206805 від 15 серпня 2019 року та не спростовуються доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Із змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 підписав протокол та особисто зазначив, що працівники поліції пропонували йому пройти медичний огляд, однак в присутності свідків відмовились проявити ознаки сп'яніння.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, твердження у апеляційній скарзі щодо невідповідності дій працівників поліції вимогам Інструкції, є безпідставними.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додав довідку № 1017, видану КП ВОНД «Соціотерапія» від 15 серпня 2019 року, згідно якої о 08:30 год., черговим лікарем ОСОБА_4 в присутності працівника поліції проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено, що скаржник тверезий, аналіз на мультитест - негативний.
Надана скаржником довідка не може бути прийнята до уваги, оскільки вказаний висновок був зроблений поза межами передбаченого двогодинного строку та без зазначення в присутності якого працівника поліції проводився огляд, при цьому лікар, який проводив огляд, незважаючи на неодноразові виклики для надання пояснень, до суду апеляційної інстанції не з'явився, а також слід зазначити те, що вказаний висновок не доводить відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду.
Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції не допитав в судовому засіданні свідків та працівника поліції, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, то дані посилання не заслуговують на увагу, оскільки відповідне клопотання в суді першої інстанції не заявлялось.
В суді апеляційної інстанції було заслухано пояснення свідка ОСОБА_5 , який є працівником поліції і який зазначив, що саме ним було складено вказаний протокол відносно ОСОБА_1 і останній в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння. Також, свідок ОСОБА_5 повідомив, що під час складання протоколу, ОСОБА_1 метою своєї поїздки в нічний час зазначив необхідність обміну у знайомого грошових коштів, про необхідність зустріти дружину з дитиною на залізничному вокзалі не повідомляв, з чим фактично погодився скаржник в судовому засіданні.
Аргументи захисника ОСОБА_1 про те, що надані свідками письмові пояснення не є належними доказами, є безпідставними, оскільки суперечать положенням КУпАП, зокрема за змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Щодо посилань на те, що письмові пояснення свідків не можуть братися до уваги, оскільки вони виготовлені на заздалегідь підготовлених бланках, то апеляційний суд звертає увагу на те, що незалежно від вказаного, кожне з таких пояснень містить особистий підпис свідка, а отже і згоду із правильністю зазначення працівником поліції всіх відомостей, які в ньому містяться.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, передбачено, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Будь-яких інших заборон або окремих вимог до свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння чинним законодавством не передбачено, отже суд першої інстанції правильно при розгляді справи врахував покази вказаних свідків.
Наявні у справі письмові пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку та є належними і допустимими доказами.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, то апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції було вжито заходів для повідомлення скаржника про розгляд справи, а саме у справі наявна телефонограма і згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржник за вказаною ним адресою відсутній (а.с.9-11), тобто дії скаржника свідчать про свідоме ухилення від участі в розгляді справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення та відомості про особу ОСОБА_1 , прийшов до висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення нових правопорушень, буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: /підпис/ В.В. Оніщук
Згідно із оригіналом:
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.В. Оніщук