Справа № 743/1701/19
Провадження №2/743/434/19
21 листопада 2019 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді СТАШКІВА В.Б.,
за участю секретаря судового засідання ДОВБЕНКО О.М.,
учасник справи : представник позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, справу
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на дитину за минулий час та з дня
пред'явлення позову,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.
13 вересня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з названим позовом до ОСОБА_5 , в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі:
- 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття;
- 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з грудня 2015 р. до дня подання позовної заяви, за минулий час.
Вказує на те, що з відповідачкою він перебував у шлюбі, який розірвано за рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.08.2017 р. та має від неї спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на його утриманні та на те, що відповідачка матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Вважає, що в силу ч. 2 ст. 191 СК України з відповідачки слід стягнути аліменти за минулий час, оскільки він вживав заходів щодо отримання аліментів з відповідачки, але марно.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав вказаних в ньому та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
В судове засідання не з'явились:
- позивач ОСОБА_7 ;
- відповідачка ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, так як з місця її реєстрації повернулась судова повістка з поміткою: "НЕ ПРОЖИВАЄ", письмово про причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.11.2019 року, вирішено справу розглядати в заочному порядку.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що:
- позивач ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_8 перебували у шлюбі, який розірвано за рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.08.2017 р.;
- являються батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з батьком, що стверджується свідоцтвом про народження останньої (Серія НОМЕР_1 ) та довідкою виконавчого комітету Гучинської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 08.07.2019 р. № 03-20/211;
- ОСОБА_4 являється пенсіонером та особою з інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання).
Джерела права застосовані (не застосовані) судом.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України (з урахуванням змін внесених згідно із Законами від 17 травня 2017 року № 2037-VIII та від 3 липня 2018 р., № 2475-VІІІ) при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України, з урахуванням змін внесених згідно із Законами від 17 травня 2017 року № 2037-VIII та від 3 липня 2018 р., № 2475-VІІІ, гарантії прав дитини, а саме, що:
- розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини;
- мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За загальним правилом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на неповнолітню дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Оцінка суду.
Вказані норми свідчать про обов'язок відповідачки ОСОБА_5 сплачувати аліменти на утримання своєї дитини.
При визначенні розміру аліментів на дитину, враховуючи стан здоров'я та матеріальне положення позивача ОСОБА_9 , який отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи, враховуючи відсутність доказів про: матеріальне становище відповідачки ОСОБА_5 , про наявність у позивача та відповідачки інших утриманців,про стан здоров'я відповідачки, їх спільної, з позивачем дитини, про наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, зважаючи на не доведеність стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 слід стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, з обов'язковою вказівкою: "але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку", починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 13 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто задовольнивши позовні вимоги частково.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 , в порушення приписів ст. 191 СК України, належними та допустимим письмовими доказами не довів того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідачки, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останньої від їх сплати, в задоволенні вимог ОСОБА_9 про стягнення аліментів з ОСОБА_5 з грудня 2015 р. до дня подання позовної заяви слід відмовити.
Розподіл судових витрат, допущення рішення до негайного виконання.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_5 слід стягнути в дохід держави 384 грн 20 коп судового збору, пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 180-184, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину за минулий час та з дня пред'явлення позову - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 13 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 384 грн 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення у межах сум платежів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом за письмовою заявою відповідачки протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ВІДПОВІДАЧКА: ОСОБА_11 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 , РНОКПП не
встановлено.
Головуючий В.Б. Сташків
Повний текст рішення виготовлено та
підписано 21 листопада 2019 року.