Рішення від 15.11.2019 по справі 739/1011/19

Справа № 739/1011/19

Номер провадження 2/739/399/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кочура О.О. ,

за участі: секретаря Худорба Р І,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Костюченка В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені за несвоєчасну сплату аліментів,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 з вимогами стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 27835,56 грн. та пені за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 27835, 56 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є батьком її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28грудня 2007 року в справі № 2-434/2007 на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки від всіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,судом 28.12.2007 року був виданий виконавчий лист № 2-434/2007, який був звернутий в встановленому порядку до примусового виконання.

Станом на 01.02.2019 року заборгованість за аліментами, розрахованими державним виконавцем, складає 27835,56 грн. Оскільки згідно з ч. 1 ст. 186 Сімейного кодексу неустойка (пеня) по аліментам не повинна перевищувати розмір заборгованості, розмір неустойки також становить 27835,56 грн.

На позовну заяву представником відповідача - адвокатом Костюченко В.К. поданий відзив. У відзиві зазначається про невизнання позову. Звертається увага на те, що вимога про стягнення заборгованості, нарахованої державним виконавцем в процесі виконання судового рішення є подвійним стягненням. Вимога по стягненню пені не визнається через відсутність вини відповідача в виникнення заборгованості за аліментами, оскільки несплата аліментів є наслідком скрутного матеріального становища, що викликані непрацевлаштованістю відповідача та наявністю в нього інших утриманців. Звертається увага на недійсність довідки державного виконавці щодо заборгованості по аліментах.

У відповіді на відзив, поданій позивачкою, стверджується, що вимога про стягнення заборгованості по аліментах не є подвійним стягненням, заборгованість виникла з вини відповідача, оскільки останній не є інвалідом та непрацездатною особою і має можливість працевлаштуватися. Позивачка у судове засідання не з'явилася. Звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що відповідач частково погасив заборгованість з аліментів.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Костюченко В.К. та відповідач ОСОБА_1 позов не визнали, попросили відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов. Відповідач ОСОБА_1 повідомив, що не може постійно працевлаштуватися в місцевості, де проживає, в зв'язку з відсутністю робочих місць. Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3 - 6).

Шлюб між позивачкою та відповідачем розірваний рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 02.12.2015 року в справі № 739/1306/15-ц. (а.с. 5)

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2007 року в справі № 2-434/2007 на користь позивачки, ОСОБА_3 з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, судом 28.12.2007 року був виданий виконавчий лист № 2-434/2007, який був звернутий у встановленому порядку до примусового виконання.

Згідно з Розрахунком зі сплати аліментів у виконавчому провадженні АСВП № 46595900 заборгованість по аліментах відповідача станом на 01.02.2019 року становила 27835,56 грн. (а.с.7). Розрахунок складений державним виконавцем і сторонами не оспорювався.

Після розірвання шлюбу з позивачкою, відповідачем 01 березня 2016 року укладений інший шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 26), з якою у відповідача народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 27-28). Діти перебувають на утриманні відповідача (а.с. 29).

Згідно з довідкою Форми ОК-5 Пенсійного фонду України (а.с. 30) відповідач починаючи з жовтня 2016 року не працевлаштований. Розглядаючи вимоги про стягнення заборгованості по аліментах на підставі довідки державного виконавця, суд виходить з того, що Порядок стягнення аліментів, нарахованих в процесі виконання судового рішення про стягнення аліментів, передбачений статтею 71 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір. Отже, в разі, коли аліменти стягуються виконавчою службою на виконання судового рішення, судом може бути вирішений спір лише щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів.

Оскільки позивачкою не заявлений спір про визначення розміру заборгованості по аліментах, натомість заявлений позов про стягнення суми аліментів, вже попередньо нарахованих державним виконавцем в процесі примусового виконання судового рішення, суд вважає, що вимога є безпідставною, отже в позові про стягнення заборгованості слід відмовити. Що стосується стягнення пені, то суд дійшов до наступних висновків:

Згідно з ст. 196 Сімейного кодексу у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Законом не передбачено переліку випадків, коли вважається, що заборгованість виникла з вини платника аліментів. Отже наявність або відсутність вини є оціночним поняттям.

Суд виходить з того, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Отже, при вирішенні питання про стягнення пені, суд оцінює у першу чергу можливість покладання на відповідача додаткового майнового покарання.

Встановлено, у відповідача на утриманні перебувають інші діти - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких відповідач має утримувати згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України і яких він фактично утримує.

З врахуванням непрацевлаштованості відповідача та перебування на його утриманні інших двох малолітніх дітей, суд доходить до висновку, що несплата аліментів на утриманні доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є наслідком винної поведінки відповідача, а є наслідком скрутного матеріального становища через непрацевлаштованість та в зв'язку з наявністю обов'язку утримувати інших дітей. За таких обставин, покладення на відповідача додаткового майнового покарання призведе до погіршення можливості відповідача щодо виконання ним обов'язку утримання інших дітей, які є малолітніми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові також і в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.

На підставі викладеного, керуючись статтею 196 Сімейного кодексу України, статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 76-81, 83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пені за несвоєчасну сплату аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О.Кочура

Попередній документ
85795099
Наступний документ
85795101
Інформація про рішення:
№ рішення: 85795100
№ справи: 739/1011/19
Дата рішення: 15.11.2019
Дата публікації: 26.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (14.02.2020)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 21.06.2019
Предмет позову: Про стягненя заборгованості та пені по аліментах.
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЧУРА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА
суддя-доповідач:
КОЧУРА ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА
відповідач:
Шелег Ігор Миколайович
позивач:
Сергієнко Анна Валеріївна