21.11.2019
Справа № 642/7631/19
Провадження № 3/642/1957/19
21 листопада 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., за участю прокурора Кіншакової Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, що надійшла з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Благовєщенськ, Амурської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків ЦОП ГУНП в Харківській області, пенсіонера МВС, на даний час працюючого Фармацевтична компанія «Здоров'я», стерилізаторщик препаратів, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу № 42/19 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 11.11.2019 року, який складено оперуповноваженим Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України Верхолаз В.Ю., ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків ЦОП ГУНП в Харківській області, будучи, згідно до п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII (далі- ЗУ №1700-VII), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 24.01.2019 року подав декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та пояснив, що подав декларацію після звільнення з запізненням, так як був заклопотаний сімейними обставинами та технічними проблемами.
Прокурор підтримав складений протокол, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП повністю доведена зібраними доказами по справі та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив наступне.
Виходячи із змісту ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобовязаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ч. 1 ст.172-6 КУпАП відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування..
Судом, встановлено, що ОСОБА_1 з 27.04.2017 року займав посаду молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків ЦОП ГУНП в Харківській області, тобто являвся суб'єктом на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», та на якого розповсюджується обов'язок заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно витягу з наказу ГУНП в Харківській області № 634 о/с від 26.09.2017 старшого сержанта поліції Бондаренко О.В. звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 29.09.2017. ( а.с.16)
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України « Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
У відповідності до п.1 п.5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пунктах «а», «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік ( період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
При цьому, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік з запізненням 24.01.2019 року, тобто несвоєчасно.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
В протоколі вказано, що фактичним моментом виявлення, факту правопорушення, винуватість у вчиненні якого інкримінується ОСОБА_1 , є 11.11.2019 року, тобто дата складання протоколу. При цьому, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься повідомлення Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 44-05/50192/19 від 13.06.2019 року повідомлено про встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: декларації за 2017 рік. (а.с.10)
Таким чином, Харківському управлінню Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України станом на 19.06.2019 ( дата надходження повідомлення Національного агенства вх № 1269) було відомо про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто було відомо про факт подій, які підпадають під склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому встановлений ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності необхідно відраховувати з 19.06.2019 року, а не з помилково визначеного особою, яка склала протокол, 11.11.2019 року.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11) закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну триваючого правопорушення. В той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим та виявленим залежить можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Триваючим адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Така ж сама правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року зі змінами станом на 25 травня 1998 року у п. 6 якої роз'яснено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КУпАП, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175 КУпАП, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184КУпАП та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
При цьому, несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації суб'єкта декларування, який припинив діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік не є триваючим правопорушенням.
Враховуючи обставини, з приводу яких відносно ОСОБА_1 був складений відповідний протокол, строк накладення адміністративного стягнення за викладені в ньому дії на момент розгляду справи сплинув.
Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст. 38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до ст. 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
Статтею 287 КУпАП, передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим (в редакції Закону України «Про прокуратуру» N 1697-VII (1697-18 ) від 14.10.2014 року ).
Частиною пятою статті 7 КУпАП, визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян (в редакції Закону № 1697-VII від 14.10.2014 року).
Згідно п. 1 розділу XII прикінцевих положень Закону №1697-VII він набирає чинності з 15.07.2015 року, тобто, з 15.07.2015 року, прокурор, виключений із кола суб'єктів, які мають право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, окрім випадку, коли вказана постанова стосується застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283- 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя В.В. Вікторов
Дата видачі постанови: “ ____ ” ____________________ ______ року.
Дата набрання законної сили постанови суду “ ____ ” ___________