22-ц/804/2828/19
266/2325/18
Єдиний унікальний номер 266/2325/18
Номер провадження 22-ц/804/2828/19
Головуючий у 1-й інстанції Шишилін О.Г.
Доповідач Биліна Т.І.
20 листопада 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Биліни Т.І.
суддів Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.
за участю секретаря Сидельникової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» про перегляд судового рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі 266/2325/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» про стягнення заборгованості, -
27 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» про стягнення заборгованості.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість станом на 28.03.2018 року, що складається з 3% річних в сумі 41734грн та інфляційних втрат в сумі 200083,83грн. Вирішено питання щодо судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення сторонами не оскаржувалося.
02 травня 2019 року відповідач ТОВ «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами, просив скасувати його та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, та здійснити поворот виконання рішення суду, судові витрати покласти на позивача.
Заява вмотивована тим, що після закінчення розгляду даної справи заявником 05.04.2019 р. було отримано лист №04/385 від 04.04.2019 р. яким повідомлялось про прийняття рішення Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» про визнання нікчемними правочини, щодо погашення заборгованості ТОВ «ШБ «АЛЬТКОМ» перед ПАТ «БАНК «КАМБІО» за кредитними договорами №794/03-2014 від 19.03.2014 р., №795/04-2014 від 20.03.2014 р., №793/02-2014 від 17.03.2014р., №743/01-2013 від 25.04.2013 р., №804/02-2014 від 01.09.2014 р. Рішення прийнято на підставі наказу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» №109 від 18.07.2018 р., яким затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 р внаслідок порушення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відсутність вказаних доказів, не наданих суду з незалежних від відповідача причини є істотним та таким, що може суттєво вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2019 року у задоволенні заяви ТОВ «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» про перегляд рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи - відсутні, а обставина на яку посилається заявник не є нововиявленою.
Не погодившись з даною ухвалою суду від 06 вересня 2019 року, відповідач ТОВ «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ», посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 лютого 2019 року, скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі та здійснити поворот виконання рішення суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив наявність нововиявлених обставин, через не дослідження наданих доказів належним чином. Крім того суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з підстав п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, якими передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до розгляду пов'язаної справи.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ТОВ «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» - Косминін О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його заяви.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просила скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на положення ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, ч.2ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Функція суду в розумінні п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України зводиться до сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим процесуальним кодексом, зокрема з подання доказів (ст. 43 ЦПК) і доведення ними тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому суду необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Верховний Суд в своїй постанові від 29.08.2018 року по справі №552/137/15-ц вказав, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами заявник посилався на повідомлення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» про нікчемність правочинів щодо погашення заборгованості ТОВ «ШБ «Альтком» за кредитними договорами перед ПАТ «БАНК «КАМБІО», яке було ним отримано 05.04.2019 року, а рішення яке необхідно переглянути постановлено судом 05.02.2019 року.
Проте з матеріалів справи вбачається, що на запит ТОВ «ШБ «Альтком» від 04.04.2019 року ПАТ «БАНК КАМБІО» повідомив, що наказом Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» №109 від 18.07.2018 року затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені в п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в правочинах щодо погашення заборгованості ТОВ «ШБ «Альтком» за кредитними договорами №794/03-2014 від 19.03.2014 р., №795/04-2014 від 20.03.2014 р., №793/02-2014 від 17.03.2014 р., №743/01-2013 від 25.04.2013 р., №804/02-2014 від 01.09.2014 р. Повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності надсилалося на адресу ТОВ «ШБ «Альтком».(т.2 а.с.75)
З огляду на вказане доводи заявника, про отримання 05.04.2019 року Акту Комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року не є переконливим.
Рішення суду від 07.11.2017 р. у справі №266/2501/17 набрало законної сили та є чинним. У зв'язку із невиконанням вказаного рішення, рішенням суду у справі 266/2325/18 від 05.02.2019 р. з боржника стягнуто 3% річних та інфляційні витрати. Рішення також набрало законної сили, воно відповідачем не оскаржувалось.
Перевіряючи обґрунтованість заяви про перегляд судового рішення, колегія суддів виходила із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.
У частині 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Європейський суд з прав людини у справі «Праведна проти Росії» зазначив, що процедурою скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі. Така процедура міститься у ЦПК і є спільною для правових систем багатьох держав-учасниць Конвенції. Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності, поки використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо відмови у зупиненні провадження у справі відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає його непереконливим.
Законодавець передбачив обов'язковість зупинення провадження у справі тільки в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
В даному конкретному випадку заявник заявив клопотання про зупинення провадження у справі не у зв'язку із розглядом іншої справи, а у зв'язку з її переглядом за ново виявленими обставинами. Законодавець такої підстави для зупинення провадження у справі не передбачив.
Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має
розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей
принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду
мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є
підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру
На підставі вище викладеного, та, враховуючи необхідність дотримання принципу правової визначеності, апеляційний суд відхиляє наведені доводи апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2019 року.
Керуючись ст.ст.374, 375, 379,382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове Будівництво «АЛЬТКОМ» - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2019 року - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: М.Ю.Лопатіна
В.П. Принцевська