19 листопада 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 754/17131/18
Апеляційне провадження 22-ц/824/10519/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю
«Факторингова компанія «Вектор плюс»
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Войтовський Валентин Сергійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Лісовської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, третя особа: Рінгбелл Лімітед про визнання недійсним договору, скасування запису в державному реєстрі та скасування запису про обтяження,
у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «Вектор плюс», ПН КМНО Войтовського В.С. в якому просила визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер 1094, 1095 від 07.04.2016, укладений між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та Рінгбелл Лімітед; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 14071129 від 07.04.2016 про державну реєстрацію іпотеки; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 14071129 від 07.04.2016 про заборону на нерухоме майно, що оформлено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29156063 від 07.04.2016, посвідчене ПН КМНО Войтовським В.С.
В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2017 задоволено її позов до ПН КМНО Кобелєвої А.М., визнано протиправним та скасовано рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2015 щодо реєстрації за ТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вказувала, що 11.10.2018 звернувшись до держаного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації на квартиру, отримала відмову від 17.10.2018, у зв'язку із встановленням наявних зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуженням об'єктів нерухомого майна їй стало відомо, що 07.04.2016 ПН КМНО Войтовським В.С. здійснено державну реєстрацію договору іпотеки. За вказаним договором іпотекодержателем є третя особа Рінгбелл Лімітед, а іпотекодавцем ТОВ «ФК «Вектор плюс». На час прийняття рішення спірне майно знаходилось під арештом, а тому приватний нотаріус не мав права здійснювати державну реєстрацію.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом першої інстанції не враховано, що рішенням суду від 18.05.2017 визнано протиправним та скасоване рішення приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 12.09.2015, щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс». Проте відновити своє право власності вона не може, оскільки незважаючи на те, що майно перебувало під арештом приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію договору іпотеки. Крім того, апелянт зазначила, що Деснянським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється кримінальне провадження щодо шахрайських дій ТОВ «ФК «Вектор плюс».
У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 . підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник ТОВ «ФК «Вектор плюс» - Ковалевський Є.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.05.2008 між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Цього ж дня в забезпечення виконання зобов'язання укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
22.05.2012 рішенням Деснянського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 699 445,21 грн.
27.09.2012 вказане рішення ухвалою Апеляційного суду м. Києва залишене без змін.
28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» укладено договір факторингу та договір відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з якими ТОВ «ФК «Вектор плюс» отримало право вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, які укладені 15.08.2008 між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1
Постановою ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві № 28676775 від 15.09.2011 та № 42987297 від 26.05.2014 накладено арешт на все майно позивачки, в тому числі на квартиру.
12.09.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. здійснено державну реєстрацію прав власності на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Вектор плюс».
18.05.2017 рішенням Деснянського районного суду м. Києва частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПН КМНО Кобелєвої А.М., яким визнано протиправним та скасовано рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2015 щодо реєстрації за ТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
11.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації прав власності на квартиру.
17.10.2018 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно за № 43528436 позивачці відмовлено у державній реєстрації прав власності на квартиру, у зв'язку із встановленням наявних зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження свого права власності на квартиру, а також не надано договір іпотеки, який вона просить визнати недійсним. Крім того, суд вважав, що оспорюваний договір не порушує прав позивачки.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Вектор плюс» скасована рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2017.
Підстави набуття права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс» визнано незаконними, а відтак останній не мав права передавати зазначену квартиру в іпотеку, оскільки не є її власником.
Зазначивши про те, що позивач не надала доказів належності їй права власності на спірну квартиру суд не врахував, що право власності на спірну квартиру до перереєстрації такого права власності за ТОВ «ФК «Вектор плюс» належало позивачці, та жоден з учасників справи дану обставину не оспорював. Як власник майна позивач передала зазначену кватиру в іпотеку ПАТ «Сведбанк». Отримавши право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «ФК «Вектор плюс» вважав позивачку належним іпотекодавцем, а відтак і власником майна, переданого в іпотеку.
За таких обставин висновки суду про те, що позивач не довела, що вона була власником спірної квартири до реєстрації права власності на цю квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс» є помилковими.
Щодо висновків суду про те, що позивач не надала оспорюваний договір іпотеки, то суд не звернув уваги на те, що остання не є стороною зазначеного договору та за власною ініціативою не може отримати копію договору ні у сторін договору, ні у приватного нотаріуса, який посвідчував такий договір. На підтвердження своїх вимог позивач надала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (надалі Реєстр), у якому вказано, що спірна квартира за договором іпотеки, укладеним 07.04.2016 між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та Рінгбелл Лімітед, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. передана в іпотеку Рінгбелл Лімітед, а також рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17.10.2018, згідно з яким державний реєстратор відмовив у проведенні реєстрації права власності на квартиру за позивачкою через наявні зареєстровані обтяження речових прав на це нерухоме майно. Ні у відзиві на позовну заяву, ні у судовому засіданні представник ТОВ «ФК «Вектор плюс» не спростовував факт укладення з Рінгбелл Лімітед оспорюваного договору іпотеки. Приватний нотаріус та третя особа будь - яких заперечень проти позову не подавали та також не спростовували факт укладення такого договору іпотеки.
Відтак, надавши докази про наявність у Реєстрі даних про укладення спірного договору та не заперечення відповідачами факту укладення такого договору позивач мала підстави вважати, що ці обставини є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 цього ж Кодексу суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконані обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Будь - яких мотивів щодо відхилення доказів, наданих позивачкою, про укладення 07.04.2016 між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та Рінгбелл Лімітед оспорюваного договору іпотеки суд не навів та у разі сумнівів у достовірності запису в Реєстрі не витребував від сторін договору або у приватного нотаріуса оспорюваний договір.
При розгляді справи у суді апеляційної інстанції було витребувано такий договір та перевірено, що запис у Реєстрі не є сфальшованим та відповідає змісту оспорюваного договору.
Рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Вектор плюс» визнано протиправним та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2015 скасовано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2017, яке набрало законної сили. Наслідком виконання цього рішення суду є відновлення права власності на спірну квартиру за позивачкою у Реєстрі, проте наявність договору іпотеки, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та Рінгбелл Лімітед щодо цієї квартири є перешкодою для виконання рішення суду.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що укладення оскаржуваного договору іпотеки не порушує права та інтереси позивачки.
Оскільки набуття права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс» визнано незаконним, останнє не могло розпоряджатися спірною квартирою. Доводи представника ТОВ «ФК «Вектор плюс» про те, що на час укладення договору іпотеки у судовому порядку не було визнано незаконним набуття ними права власності не мають правового значення при вирішенні питання про визнання договору недійсним, оскільки незаконність набуття права власності встановлена з часу такого набуття, а не з часу ухвалення рішення суду.
Оскільки ТОВ «ФК «Вектор плюс» набув право власності на спірну квартиру з порушенням вимог закону, подальша передача цієї квартири в іпотеку Рінгбелл Лімітед також є незаконною.
За правилами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» умовою передачі майна в іпотеку є належність цього майна на праві власності іпотекодавцю.
Відтак вимоги про визнання договору іпотеки недійсним є законними та обґрунтованими, та суд безпідставно не перевіривши, надані позивачкою докази та не надавши їм належну правову оцінку відмовив у задоволенні позову щодо визнання договору іпотеки недійсним.
За вказаних обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову щодо визнання договору іпотеки недійсним.
На виконання ухвали суду про витребування договору іпотеки приватний нотаріус направив на адресу суду весь пакет документів, які стосуються даного договору. Серед інших документів надано договір про розірвання оспорюваного договору іпотеки від 15.10.2019.
Представник ТОВ «ФК «Вектор плюс» вказав, що він не знав про розірвання оспорюваного договору, проте, оскільки такий договір розірвано, то предмет спору відсутній.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами представника ТОВ «ФК «Вектор плюс», оскільки правові наслідки визнання договору недійсним та розірвання договору є різними.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 236 ЦК України).
Оскільки договір іпотеки визнано недійсним, він є недійсним з часу його укладення. А тому подальше його розірвання не впливає на вирішення питання про недійсність договору. До того ж на час ухвалення судом першої інстанції рішення, яке є предметом апеляційного розгляду обставин щодо розірвання договору не існувало.
Наслідком визнання оспорюваного договору іпотеки недійсним є те, що позивач має змогу поновити своє право власності на квартиру АДРЕСА_1 на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2017.
При цьому у Реєстрі також підлягає поновленню запис про обтяження даної квартири відповідно до договору іпотеки, який укладено між ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_1 15.05.2008.
За вказаних обставин підстави для задоволення позову в частині скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 14071129 від 07.04.2016 про державну реєстрацію іпотеки та запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 14071129 від 07.04.2016 про заборону на нерухоме майно, що оформлено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29156063 від 07.04.2016, посвідчене ПН КМНО Войтовським В.С. відсутні, оскільки скасування договору іпотеки є достатнім способом захисту прав та інтересів позивачки.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2019 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 07 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» та Рінгбелл Лімітед, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» передало в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 20.11.2019.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
А. М. Стрижеус