Справа № 759/5484/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/824/741/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
19 листопада 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
при секретарі - Хоменко І.О.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 13 вересня 2007 року укладено кредитний договір №11214535000, відповідно до якого, відповідач отримав у АКІБ «УкрСиббанк» споживчий кредит в сумі 80000 доларів США, строком користування до 25 травня 2017 року зі сплатою 11,6 % відсотків річних.
Згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1130 доларів США. День сплати ануїтетного платежу - 13-те число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.
Зазначив, що 13 лютого 2012 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №2 та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за якими АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника.
Також зазначив, що АКІБ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі 80000 доларів США, тоді як відповідач не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
Станом на 11 березня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 93078,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 743 972,69 грн., яка складається з: 67472,66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 539 308,97 грн. - кредитна заборгованість; 25605,37 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 204663,72 грн. - заборгованість по процентам.
Також зазначив, що відповідачу неодноразово надсилалася претензія про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена.
У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 93078,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року складає 743 972,69 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором у розмірі 93078,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 743972,69 грн.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.Відповідно до ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Не погодившись з рішенням суду, представник Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 13 вересня 2007 року укладено кредитний договір №11214535000, відповідно до умов якого, відповідач отримав у АКІБ «УкрСиббанк» споживчий кредит в сумі 80000 доларів США, строком користування до 25 травня 2017 року зі сплатою 11,6 % відсотків річних.
Також з матеріалів справи вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі 80000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки від 13 вересня 2007 року (а.с. 21).
Згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1130 доларів США. День сплати ануїтетного платежу 13-те число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.
13 лютого 2012 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №2 та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за якими АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника, у зв'язку із чим до нового кредитора ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту №11214535000 від 13 вересня 2007 року.
Як вбачається з наданого суду розрахунку, у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за обслуговування кредиту, станом на 11 березня 2013 року у позичальника утворилась заборгованість в розмірі 93078,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 743 972,69 грн., яка складається: 67472,66 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 539 308,97 грн. - кредитна заборгованість;25605,37 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 березня 2013 року становить 204663,72 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила взяті на себе договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаржник - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація посилалась, зокрема, на те, що ОСОБА_1 рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2010 року визнано недієздатною; відповідно до путівки № 52 від 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 направлена на повне державне утримання до Святошинського психоневрологічного інтернату, де постійно проживає та перебуває на повному державному утриманні.
8 лютого 2018 року представник скаржника подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/31007/17 за позовом Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект», третя особа: Святошинський психоневрологічний диспансер про визнання недійсними правочинів.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/31007/17 за позовом Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект», третя особа: Святошинський психоневрологічний диспансер про визнання недійсними правочинів.
21 жовтня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року з відміткою про набрання рішенням законної сили.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року позов Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи - Святошинський психоневрологічний диспансер, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко Олена Іванівна про визнання недійсними правочинів задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір №1121453500 від 13 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».
Визнано недійсним Договір іпотеки №63216 від 13 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».
Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрсиббанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь держави судовий збір в розмірі 3 200 грн., тобто по 1 600 грн. з кожного.
Таким чином, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2019 року визнано недійсним кредитний договір №1121453500 від 13 вересня 2007 року на підставі якого у даній справі ТОВ «Кей-Колект» просить стягнути заборгованість із ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили і яким задоволені вимоги боржника, що передбачає встановлення обставин, щодо правомірності нарахування заборгованості за кредитним договором, підстав для стягнення заборгованості немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 січня 2015 року скасувати, прийняти постанову наступного змісту.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2019 року.
Головуючий
Судді