Справа №761/33867/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/15012/2019
19 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Гуля В.В., Сушко Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання частково недійсним договору відступлення прав за іпотечними договорами та визнання дій протиправними,
21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом, де просив визнати договір відступлення прав за іпотечними договорами від 25 травня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, зареєстрований в реєстрі за №1497, недійсним в частині відступлення Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» вимоги за договором іпотеки №014/02-40/1305 від 18 січня 2007 року,
визнати протиправними дії приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни ( свідоцтво №1466 ) щодо нотаріального посвідчення договору відступлення прав за іпотечними договорами від 25 травня 2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк», зареєстрований в реєстрі за №1497.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для розгляду за підсудністю.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що у Дніпропетровській області в м. Дніпро.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем при поданні позову порушено правила територіальної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності ) іншого суду.
За таких обставин, вищевказана позовна заява підлягає передачі на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності ) іншого суду.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 18 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №014/02-40/1305 щодо іпотечного майна, а саме: нежитлове приміщення №5 ( магазин непродовольчих товарів ) по АДРЕСА_1 ( а.с. 20-21 ).
25 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк» укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами відповідно до якого, як зазначає позивач, останній отримав право вимоги, зокрема, за іпотечним договором №014/02-40/1305 від 18 січня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_2 ( а.с. 39-41 ).
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо укладення зазначеного договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами 21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом ( а.с. 2-12, 51 ).
Разом з тим, згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним ( стаття 358 ЦК ), про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна ( статті 364, 367 ЦК ), про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна ( статті 370, 372 ЦК ), про право користування нерухомим майном ( визначення порядку користування ним ), про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним ( незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину ) тощо.
Відтак, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови, пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
При цьому, предметом спору у даній справі є, серед іншого, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, об'єктом якого є нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №5 ( магазин непродовольчих товарів ) по АДРЕСА_1 , отже, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України даний спір підсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.
Зазначений висновок повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 11 липня та 19 жовтня 2019 року по справах №№462/7217/18, 461/6956/17.
За таких обставин, місцевий суд, на переконання апеляційного суду, у повній мірі дотримався вимог процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 30, 31, 379 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 28, 30 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції та повністю спростовуються викладеним.
Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що позови до декількох відповідачів пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, територіальна підсудність позивачем обрана вірно, на переконання апеляційного суду та у силу викладеного, правового значення для правильного вирішення процесуального спору не мають і не спростовують висновок суду першої інстанції про підсудність цієї справи зазначеному місцевому суду та не є, у даному разі, підставою для задоволення апеляційних вимог.
Посилання апелянта на те, що місцевий суд в обґрунтування постановленої ухвали зазначив, що спірні правовідносин виникли с приводу оренди, тоді як, термін оренди взагалі відсутній в позовній заяві, не є належною правовою підставою для задоволення апеляційних вимог, оскільки зазначений недолік може бути виправлений місцевим судом шляхом виправлення описки.
Доводи відзиву Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» на апеляційну скаргу ( а.с. 88-90 ), зокрема, про те, що предметом спору є договір відступлення прав за іпотечними договорами, до даних правовідносин не застосовується ч. 1 ст. 30 ЦПК України, місцевий суд помилково встановив, що спірні правовідносини виникли з приводу оренди нежитлового приміщення, з точки зору другої інстанції та в силу викладеного, не свідчить про обґрунтованість заявлених апелянтом вимог.
При цьому, апеляційний суд відповідно до ст. 127 ЦПК України вважає за необхідне продовжити Публічному акціонерному товариству «Кристалбанк» строк для подачі відзиву, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року, оскільки товариство не мало можливості своєчасно його подати ( а.с. 91 ).
Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 263, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання частково недійсним договору відступлення прав за іпотечними договорами та визнання дій протиправними - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
Л.П. Сушко