12 листопада 2019 року місто Київ
справа № 753/22942/17
апеляційне провадження № 22-ц/824/12923/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Коренюк А.М. від 17 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім", про стягнення безпідставно набутих коштів,
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 грудня 2014 році маючи на меті придбати квартиру, він передав ОСОБА_1 готівкою 450 000 грн. у якості завдатку за квартиру про що остання написала розписку.
Угодою про передачу паю № 2 від 16 грудня 2014 року передбачено, що загальний розмір паю становить 500 000 грн.
29 січня 2015 року позивач передав відповідачу залишкові 50 000 грн. у якості остаточного розрахунку за квартиру про що вказано у розписці.
10 березня 2015 року ОСОБА_2 отримав примірник угоди про передачу паю № 3, де розмір паю вказано в сумі 437 682 грн. 53 коп.
Оскільки сплачений пайовий внесок суттєво відрізняється від його реального розміру, позивач вважав, що грошові кошти отримані відповідачем безпідставно і підлягають поверненню.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 62 317 грн. 47 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 33 082 грн. 25 коп. та судові витрати в сумі 11 526 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 62 317 грн. 47 коп., проценти за користування чужими грошима у розмірі 33 082 грн. 25 коп., судовий збір у розмірі 954 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10 572 грн., а всього 106 925 грн. 72 коп.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що розмір паю і ціна його продажу є різними поняттями, а тому майнові права були продані позивачу за обумовлену сторонами ціну (500 000 грн.); ОСОБА_1 при укладенні правочинів діяла від імені обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім", а тому саме він є належним відповідачем; висновок суду про те, що відповідач залишила собі спірні грошові кошти ґрунтується на припущеннях та не відповідає обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.
Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім" - Сауленко Д.І. також заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 16 грудня 2014 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім" укладено угоду № 2 про передачу паю, розмір якого визначено в сумі 500 000 грн.
За умовами вказаної угоди пайовик ОСОБА_3 передає, а пайовик ОСОБА_2 . приймає пай, внесений ОСОБА_3 до пайового фонду кооперативу на підставі кооперативної угоди № 14/14 від 1 жовтня 2014 року, який визначений згідно із реєстром паїв кооперативу ідентифікаційним кодом 14.01.10.14.
Повна сплата паю є підставою для отримання на праві власності житлового приміщення (квартири) з проектними характеристиками і відповідно до креслень, що зазначені у Додатку № 1 до кооперативної угоди № 14/14 від 1 жовтня 2014 року, після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.7 угоди).
Відповідно до змісту розписки від 16 грудня 2014 року ОСОБА_1 як голова обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім"отримала від ОСОБА_2 . суму у розмірі 450 000 грн. як пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_2 , згідно умов угоди № 2 про передачу паю від 16 грудня 2014 року, а решта (50 000 грн.) повинна бути сплачена до кінця 2015 року.
29 січня 2015 року відбувся остаточний розрахунок за вказаною угодою (а.с.10).
У переданій позивачу угоді про передачу паю № 3 зазначено, що вартість паю за квартиру становить 437 682 грн. 53 коп.
13 вересня 2017 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу про повернення 62 317 грн. 47 коп., посилаючись на те, що різниці між реально сплаченою грошовою сумою та розміром пайового внеску, зазначеного в угоді № 3, є безпідставно отриманими грошовими коштами.
Ухвалюючи рішення про задоволенні позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що грошові кошти у розмірі 62 317 грн. 47 коп. безпідставно збережені у себе відповідачем, а тому підлягають повернення зі сплатою процентів за їх користуванням.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Згідно частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як зазначено у частині 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною 4 статті 12 ЦПК України суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення чи не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом
При цьому відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.
Належним відповідачем у даній справі є особа, яка отримала грошові кошти та зберегла їх у себе без достатньої правової підстави.
З матеріалів справи убачається, що усі правочини щодо підписання угод про передачу паю, отримання грошових коштів під розписку, ОСОБА_1 вчиняла як голова обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім". Тобто відповідач діяв не у власних інтересах, а в інтересах юридичної особи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів на яких містяться печатки кооперативу (а.с.7-13).
За змістом статей 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Винятки становлять справи, вирішення яких є неможливим без участі усіх співвідповідачів у зв'язку із характером спірних правовідносин.
Якщо позивач не заявляє клопотання про зміну неналежного відповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.
Ураховуючи вищевикладене, належним відповідачем у даній справі буде саме обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім", як сторона укладених правочинів.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного спору, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Також колегія суддів зазначає, що оцінка інших доводів апеляційної скарги є передчасним, оскільки вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді справи у суді.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Відповідно до частин 2, 13 статі 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 431 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Квітневий дім", про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 431 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 19 листопада 2019 року.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: І.М. Вербова
О.В. Шахова