13 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2019 задоволено клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до чотирьох місяців, на строк, що не перевищує термін досудового розслідування, тобто по 27.11.2019 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на відсутність підстав для продовження дії запобіжного заходу, а саме обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
В ухвалі слідчого судді відсутнє обгрунтування наявності у кримінальному провадженні хоча б одного ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Дніпровським управлінням поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100040006338, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
29.07.2019 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 27.09.2019.
Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_12 від 23.09.2019 строк досудового розслідування № 12019100040006338 продовжено до трьох місяців.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2019 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 27.10.2019.
23.10.2019 слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_13 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 , в якому просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до чотирьох місяців.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2019 задоволено клопотання слідчого, та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до чотирьох місяців, на строк, що не перевищує термін досудового розслідування, тобто по 27.11.2019 включно.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та вказав на те, що досудове розслідування не може бути завершеним у зв'язку із необхідністю проведення слідчих дій.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч ч. 2 ст. 121 КК України, є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що для завершення розслідування у справі, необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний та матеріальний стан підозрюваного, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, тяжкістю злочину та його наслідками, особою підозрюваного, який не одружений, не працює, раніше судимий, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність належних доказів обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Доводи захисника про те, що в ухвалі слідчого судді не наведено обгрунтування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність. Вказані ризики виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою, а тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 27.11.2019 включно, слідчий суддя помилково вказав в ухвалі про продовження такого строку до чотирьох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Однак слідчий, звертаючись з клопотанням, та слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , вищевказаних норм КПК України не дотримались, оскільки визначили необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного до чотирьох місяців, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 197 КПК України.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якоюклопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до чотирьох місяців задовольнити частково, та продовжити ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 27.11.2019 включно.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24.10.2019, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , до чотирьох місяців, тобто до 27.11.2019 включно, - скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_13 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до чотирьох місяців задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 27.11.2019 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3