Постанова від 06.11.2019 по справі 752/5471/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 752/5471/17 Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т. М.

апеляційне провадження: 22-ц/824/9832/2019 Доповідач - Гаращенко Д. Р.

06 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Гаращенка Д. Р.

суддів Невідомої Т. О., Пікуль А. А.

При секретарі Гавриленко М. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк») правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС", звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс» (далі - ТОВ «Айбокс»), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) про стягнення заборгованості.

Просило суд стягнути з відповідачів на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 229 840 650,69 грн.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 13.09.2013 р. між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859 (далі кредитний договір 1), відповідно до якого позивач надавав ТОВ "Айбокс" кредит окремими частинами, траншами, на умовах, визначених договором, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 64 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку, визначеному договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.09.2016 р.

На виконання п. 1.3 кредитного договору між сторонами були укладені наступні договори:

- договір застави № НКЛ-2002859/S-2, від 27.09.2013, укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 753 744,76 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-1, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта Банк" та компанією "БенезіяІнвестментсЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс", а саме частка у розмірі 1 500 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1 500 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта банк" та компанією "АрдоІнстеблішментЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс", а саме частка у розмірі 46 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта банк" та компанією "МінолатрейдінгЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД", а саме частка у розмірі 44 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44 000 грн.,

- договір застави № НКЛ-2002859/S-3, укладений 22.01.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48 491 936,76 грн.,

- договір поруки № П-2002859/3, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_3 ,

- договір поруки № П-2002859/4, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_2

22 травня 2014 року між ПАТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс" було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 ( далі кредитний договір 2), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснювалося окремими частинами, траншами, на умовах визначених цим договором, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 80 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку визначеному договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2017 р.

На виконання п. 1.3 кредитного договору були укладені наступні договори:

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-1, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта Банк" та компанією "БенезіяІнвестментсЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс", а саме частка у розмірі 1 500 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1 500 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта банк" та компанією "АрдоІнстеблішментЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс", а саме частка у розмірі 46 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта банк" та компанією "МінолатрейдінгЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД", а саме частка у розмірі 44 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44 000 грн.,

- договір застави № НКЛ-2002859/S-3, укладений 22.01.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48 491 936,76 грн.,

- договір поруки № П-2002859/3, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_3 ,

- договір поруки № П-2002859/4, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_2

Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитними договорами, зокрема надав кредити у розмірі 64 000 000 грн. та 80 000 000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами наявними в матеріалах справи.

Після визнання банку неплатоспроможним Позичальник перестав виконувати свої обов'язки, кредит не повернув, не сплачував проценти та штрафні санкції, у зв'язку із чим станом на 06.03.2017 р. заборгованість позичальника перед банком за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 р. складає 112 796 339,57 грн. та за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 р. 117 044 311,12 грн.

Загальний розмір заборгованості за двома кредитними договорами складає - 229 840 650,69 грн.

12.09.2016 р. настав кінцевий термін погашення заборгованості за кредитним договором 1 виконання якого забезпечено заставою і порукою.

У зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору 2 щодо погашення кредиту та процентів, в АТ "Дельта Банк" виникло право достроково стягнути за ним заборгованість.

16 лютого 2017 року АТ "Дельта Банк" надіслало ТОВ "Айбокс" та поручителям і заставодавцям вимоги про порушення забезпеченого порукою зобов'язання, а також повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов'язання, які отримані ТОВ "Айбокс" 22.02.2017

Проте заборгованість за кредитами не була погашена.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року в задоволені позову АТ "Дельта Банк" було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Дельта Банк», 10 червня 2019 року, подало апеляційну скаргу в якій посилалось на його незаконність, необґрунтованість, зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що як наслідок призвело до неправильного застосування норм матеріального права, та ухвалення незаконного по суті рішення.

Просило скасувати рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив, що 02.03.2015 року на підставі Постанови Правління Національного банку України №150 «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк».

На підставі Постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до п.1.20 розділу III Положення, Фонд гарантування вкладів безпосередньо або уповноважена особа Фонду направляє письмове повідомлення про нікчемність правочину (у тому числі договору) контрагенту за таким правочином із посиланням на відповідну норму закону, у якій зазначені підстави нікчемності.

Згідно з п.2.6. розділу V Положення, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій (им) особі (ам) Фонду на ліквідацію банку з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед таким банком (у тому числі визнання договорів нікчемними) та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна, що перебуває у третіх осіб.

28.09.2015 року за результатами поведеної перевірки в межах ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.2015 року, у редакції Наказу №270 від 23.04.2015, були складені протоколи № 80 та № 81, якими виявлено наступні нікчемні правочини:

Договір поруки №П-2002859-5, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_4 ;

Договір поруки №11-2002859-6, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_5 ;

Договір поруки №П-2002859-7, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_6 ;

Договір поруки №П-2002859-8, укладений 25.06.2014 між AT <<Дельта Банк» та ОСОБА_7 ;

Договір поруки №П-2002859-9, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_8 ;

Договір поруки №П-2002859-10, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_9 ;

Договір поруки №П-2002859-11, укладений 25.06.2014 між AT «Дельта Банк» та ОСОБА_10 ;

Договір №8/1-VP про відступлення права вимоги укладений 12.02.2015 між AT «Дельта Банк» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент».

На підставі вищевказаних нікчемних правочинів 04.02.2015 року та 12.02.2015 року було здійснено погашення заборгованості ТОВ «Айбокс» за Кредитними договорами 1 та 2, внаслідок чого Поручителі та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» отримали право зворотної вимоги (регресу) до Позичальника - ТОВ «Айбокс», заставодавців та поручителів.

Зокрема, кошти з рахунків ОСОБА_5 у сумі 4 157 175, 05 доларів США (64 000 000, 00 грн., 953 863, 01 грн., 9 875 287, 68 грн.) були перераховані 04.02.2015 року в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Айбокс» за Кредитним договором 1, а кошти з рахунків ОСОБА_4 у сумі 416 127, 69 дол. США (7 490 298, 42 грн.), ОСОБА_6 у сумі 1 950 310, 24 дол. США (35 105 584, 32 грн.) та 430 609, 90 грн., ОСОБА_7 у сумі 2 065 698, 32 грн., ОСОБА_8 у сумі 9 804 011, 32 грн. (5 385 381, 18 грн., 1 192 328, 77 грн., З 226 301, 37 грн.), ОСОБА_9 у сумі 25 000 000, 00 грн., ОСОБА_10 у сумі 3 500 000, 00 грн. (З 396 469, 29 грн., 103 530, 71 грн.), ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» у сумі 1 125 959, 47 грн. були перераховані та 12.02.2015 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Айбокс» за Кредитним договором 2.

Апелянт зазначає, що зазначене погашення заборгованості є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань, оскільки станом на 04.02.2015 року залишок коштів на кореспондентському рахунку складав 2 млн. гривень, надходження 5 млн. гривень, списання 6 млн.; станом на 12.02.2015 року залишок коштів на кореспондентському рахунку складав 3 млн. гривень, надходження 8 млн. гривень, списання 10 млн.; в той час, як погашення заборгованості за двома кредитними договорами відбулось нібито у загальній сумі майже 200 млн. грн. - відповідно вищезазначені операції через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, не здійснювались, тобто AT «Дельта Банк» реальних грошових надходжень не отримував, що підтверджується довідкою AT «Дельта Банк» вих.№6018 від 13.07.2016 року.

08.12.2015 року уповноважена особа Фонду на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадиров В.В. видав Накази №212-Л та №213-Л щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів, на виконання яких застосовано наслідки нікчемності правочинів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» здійснено повернення коштів, списаних на виконання нікчемних правочинів: у бухгалтерському обліку Банку поновлено заборгованість ТОВ «Айбокс» за Кредитними договорами.

22.12.2015 року були направлені повідомлення про нікчемність правочинів - Договорів поруки від 25.06.2014 року та Договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015 року на адресу ТОВ «Айбокс», ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за вих.№3699-3708.

Апелянт зазначає, що станом на час розгляду справи існує не погашена заборгованість ТОВ «Айбокс» перед AT «Дельта Банк» за Кредитними договорами.

Крім того на думку апелянта, ще 7 Договорів поруки від 25.06.2014 та Договір про відступлення прав вимоги від 12.02.2015 року є нікчемними на підставі ч. 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У скарзі апелянт зазначає, що у липні 2016 р. AT «Дельта Банк» звернувся до господарського суду та районних судів з позовними заявами про визнання правочинів недійсними та визнання відсутнім права вимоги.

Проте, в оскаржуваному рішенні взагалі відсутні будь-які посилання на вищевикладені обставини, на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на вищевказані судові рішення, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення в силу 4.4 ст.82 ЦПК України.

Суд першої інстанції не надав жодної оцінки нікчемності правочинів та наслідкам застосування нікчемності правочинів.

Договір про відступлення права вимоги від 12.02.2015 та 7 Договорів поруки від 25.06.2014 року є нікчемними на підставі п.1 ч. 3 ст.38 Закону - банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

З вищевикладеного випливає, що штучне погашення заборгованості відбувалось напряму з рахунків 7 Поручителів та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» на рахунок ТОВ «Айбокс», а не через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ.

Погашення заборгованості є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань, оскільки станом на 04.02.2015 року коштів на кореспондентському рахунку складав 2 млн. гривень, надходження 5 мли списання 6 млн.; станом на 12.02.2015 залишок коштів на кореспондентському рахунку 3 млн. гривень, надходження 8 млн. гривень, списання 10 млн.; в той час, як заборгованості за двома кредитними договорами відбулось нібито у загальній сумі майже 200 000 000млн. грн. - відповідно вищезазначені операції через кореспондентський рахунок, відкрий в НБУ не здійснювались, тобто АТ «Дельта Банк» реальних грошових надходжень не отримувало, що підтверджується Довідкою АТ «Дельта Банк» вих.№6018 від 13.07.2016 року.

Апелянт зазначає, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках в Україні, затвердженою Постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280 за дебетом балансового рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» проводяться суми коштів, які надходять на користь банку та його клієнтів, за кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуютьсяНБУ за дорученням банку - власника рахунку за власними операціями, операціями його клієнтів.

В той же час у матеріалах справи наявні реквізити всіх рахунків 7 Поручителів та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», з яких нібито здійснювалось перерахування коштів на рахунки ТОВ «Айбокс», проте серед них відсутній кореспондентський рахунок НБУ, який має реквізити «1200».

На кореспондентському рахунку відображаються фактичні надходження і видатки грошових коштів з/на рахунок банку. Це означає, що всі кошти, які надходять на користь банку та його клієнтів, зараховуються на кореспондентський рахунок банку в НБУ, а для обліку коштів, які надходять на користь клієнтів, банк відкриває на своєму балансі аналітичні рахунки балансових рахунків (поточні рахунки) тощо.

Апелянт зазначив, що договір про відступлення права вимоги від 12.02.2015 та 7 Договорів поруки від 25.06.2014 року є нікчемними на підставі п.2 ч.3 ст.38 Закону - банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

До визнання АТ «Дельта Банк» неплатоспроможним та запровадження у ньому тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» тривалий час мав проблеми з ліквідністю, результатом чого стало прийняття НБУ низки рішень з метою недопущення погіршення стану ліквідності АТ «Дельта Банк» та захисту інтересів його вкладників і кредиторів, зокрема було прийнято Постанову Правління НБУ від 26.02.2014 №102/БТ «Про надання кредиту для збереження ліквідності» зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 12.06.2014 №348/БТ, Постанову Правління НБУ від 11.09.2014 №560/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю АТ «Дельта Банк» шляхом призначення куратора» та Постанову Правління НБУ від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

Договір про відступлення права вимоги від 12.02.2015 є нікчемними на підставі ст.38 Закону - банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижче чи вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити і майбутньому відповідно до умов договору.

Як детально зазначалось у п.1.1. фізичними особами-поручителями та ТОВ «КУА Скай Кепітал Менеджмент» 04.02.2015 та 12.02.2015 було здійснено штучне погашення заборгованості ТОВ «Айбокс» у загальному розмірі майже 200 мільйонів гривень, при цьому з цієї «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» сплатив лише залишок непогашеної суми у розмірі 1 125 959,47 грн., тобто менше 1%.

При цьому, ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» отримало:

оригінали кредитних договорів ТОВ «Айбокс» та всіх договорів забезпечення;

право вимоги до фізичних осіб, які вже погасили заборгованість ТОВ «Айбокс" за рахунок своїх депозитних та поточних рахунків на підставі Договорів поруки від 25.06.2014 та які б мали стати кредиторами ТОВ «Айбокс» у порядку регресу, що є нонсенсом.

Зазначене підтверджує нікчемність правочину на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону, банк здійснив відчуження майнових прав за цінами, нижчими від звичайних.

Договір про відступлення права вимоги від 12.02.2015 року та 7 Договорів поруки від 25.06.2014 року є нікчемними на підставі п.5 ч. 3 ст.38 Закону- банк прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»

Уклавши Договори поруки з кредиторами Банку, Банк прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», що зазначено у п.5 ч.3 ст. 38 Закону як ознака нікчемності правочину.

Апелянт зазначив, що поручителі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» врозумінні cт. 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» зазначені особи пов'язаними з банком.

Усі ці обставини дають підстави вважати, що ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та Поручителі не могли не бути обізнаними з фінансовим станом Банку, запроваджений обмеженнями у його діяльності, ризиком введення тимчасової адміністрації, ст. 48, 49, 52, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ від 26.02.2С №102/БТ, Постановою Правління НБУ від 11.09.2014 №560/БТ та Постановою Правління НБУ№692/БТ.

Залишок грошових коштів на рахунках Поручителів значно перевищували суму граничного розміру відшкодування грошових коштів ФГВФО, отже, існували ризики неможливості повного або часткового задоволення вимог цих кредиторів у випадку прийняття рішення щодо ліквідації Банку, з чим Банк, Поручителі та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», були обізнані.

Значне перевищення гарантованих Фондом 200 000, 00 грн. вбачається з сум погашення:

ОСОБА_5 - 4 157 175, 05 доларів США (64 000 000, 00 грн., 953 863, 01 грн., 9 875 287, 68 грн. Козирицький C .B. - 416 127, 69 дол. США (7 490 298, 42 грн.), ОСОБА_6 - 1 950 310, 24 США (35 105 584, 32 грн.) та 430 609, 90 грн., ОСОБА_7 - 2 065 698, 32 грн., ОСОБА_8 -9 804 011, 32 грн. (5 385 381, 18 грн., 1 192 328, 77 грн., 3 226 301, 37 грн.), ОСОБА_9 -25000 грн., ОСОБА_10 - 3 500 000, 00 грн. (3 396 469, 29 грн., 103 530, 71 грн.), ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» - 1 125 959, 47 грн.

При цьому, вимоги фізичних осіб-кредиторів, які перевищують 200 000 грн., включають реєстру кредиторів і погашаються у 4 чергу. В свою чергу грошові кошти на рахунках юридичних осіб взагалі не гарантуються та включаються до реєстру кредиторів і погашаються у 7 чергу. Проте в даному випадку задоволення вимог кредиторів фактично відбулось позачергово, відповідно кредитори-поручителі та юридична особа фактично оминули черговість задоволення вимог до банку, встановлених ст.52 Закону.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року було допущено заміну сторони АТ «Дельта Банк», на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС".

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив ії задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечував порти апеляційної скарги та просив ії відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 який є громадянином Російської Федерації з постійним місцем проживання в Росії, повідомлявся належним чином за зазначеною позивачем в позові адресою на території України. В судове засідання не з'явився. Повістки повертались за закінченням терміну зберігання. З урахуванням неможливості повідомлення ОСОБА_2 , колегія су4ддів ухвалила розглядати справу у його відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін які з'явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2013 р. між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859 (далі кредитний договір 1), відповідно до якого позивач надавав ТОВ "Айбокс" кредит окремими частинами, траншами, на умовах, визначених договором, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 64 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку, визначеному договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.09.2016 р.

На виконання п. 1.3 кредитного договору між сторонами були укладені наступні договори:

- договір застави № НКЛ-2002859/S-2, від 27.09.2013, укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 753 744,76 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-1, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта Банк" та компанією "БенезіяІнвестментсЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс", а саме частка у розмірі 1 500 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1 500 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта банк" та компанією "АрдоІнстеблішментЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс", а саме частка у розмірі 46 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 між АТ "Дельта банк" та компанією "МінолатрейдінгЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД", а саме частка у розмірі 44 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44 000 грн.,

- договір застави № НКЛ-2002859/S-3, укладений 22.01.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48 491 936,76 грн.,

- договір поруки № П-2002859/3, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_3 ,

- договір поруки № П-2002859/4, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_2

22 травня 2014 року між ПАТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс" було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 ( далі кредитний договір 2), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснювалося окремими частинами, траншами, на умовах визначених цим договором, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 80 000 000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку визначеному договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2017 р.

На виконання п. 1.3 кредитного договору були укладені наступні договори:

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-1, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта Банк" та компанією "БенезіяІнвестментсЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс", а саме частка у розмірі 1 500 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1 500 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта банк" та компанією "АрдоІнстеблішментЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс", а саме частка у розмірі 46 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46 000 грн.,

- договір застави корпоративних прав № НКЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 р. між АТ "Дельта банк" та компанією "МінолатрейдінгЛімітед", предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД", а саме частка у розмірі 44 000 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44 000 грн.,

- договір застави № НКЛ-2002859/S-3, укладений 22.01.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку № 1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48 491 936,76 грн.,

- договір поруки № П-2002859/3, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_3 ,

- договір поруки № П-2002859/4, укладений 31.07.2014 р. між АТ "Дельта банк" та ОСОБА_2

Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитними договорами, та надав кредитні кошти у розмірі 64 000 000 грн. та 80 000 000 грн. відповідно, що підтверджується меморіальними ордерами.

В свою чергу позичальник, після визнання банку неплатоспроможним перестав виконувати свої обов'язки, кредитні кошти не повернув, проценти та штрафні санкції не сплачував, у зв'язку із чим станом на 06.03.2017 заборгованість позичальника перед банком за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 складає 112 796 339,57 грн. та за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 117 044 311,12 грн.

Загальний розмір заборгованості за двома кредитними договорами - 229 840 650,69 грн.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв'язку з виконанням зобов'язань за договорами кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13 вересня 2013 та № НКЛ-2002859/1 від 22 травня 2014, порука за договором поруки № П 2002859/3 від 31.07.2014 р. та договором поруки № П-2002859/4 від 31.07.2014 припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає зазначеній нормі процесуального закону.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 було задоволено позов АТ Дельта банк" до ТОВ "Айбокс" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ - 2002859 від 13 вересня 2013 року та договором кредитної лінії № НКЛ - 2002859/1 від 22 травня 2014 року у сумі 229 840 650,69 грн.. (а.с. 189 т.2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 (а.с.202 т.2), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.04.2018 (а.с. 218 т.2), рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 скасовано частково.

Стягнуто з ТОВ "Айбокс" на користь ПАТ "Дельта банк" 1 125 956,47 грн. заборгованості за кредитом, 413 180,86 грн. процентів за користування кредитом, 152 832,54 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 16 102,76 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом.

АТ "Дельта банк" отримало за своєю заявою наказ про примусове виконання даної постанови.

Постановою від 19.12.2017 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва відкрито виконавче провадження № 55410023. (а.с. 226 т.2)

21.12.2017 з рахунку ТОВ "Айбокс" стягнуто на користь банківської установи грошові кошти у загальному розмірі 1 878 969,79 грн., що підтверджується постановою від 21.12.2017 про закінчення виконавчого провадження. (а.с. 228 т.2)

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У зв'язку з виконанням зобов'язань за вищевказаними договорами кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13 вересня 2013 та № НКЛ-2002859/1 від 22 травня 2014 року, порука за договором поруки № П 2002859/3 від 31.07.2014 та договором поруки № П-2002859/4 від 31.07.2014 р. припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо нікчемності договорів поруки та застави укладених на забезпечення виконання кредитних договорів, оскільки на фактичний розгляд справи ці обставини не впливають.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки згідно із рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2017, та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.04.2018 (а.с. 218 т.2) на користь позивача ПАТ "Дельта банк" було прийнято рішення про стягнення з боржника ТОВ "Айбокс" суми боргу з урахуванням процентів, пені та 3 % річних, яке була боржником виконано, то підстав для задоволення позову позивача не має.

Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи рішення судів про визнання окремих правочинів недійсними та визнання відсутності прав вимоги (т.2 а.с. 122-184), можуть бути підставою для можливого перегляду Постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 р., а не для задоволення позову.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2019 року.

Головуючий Д. Р. Гаращенко

Судді Т. О. Невідома

А. А. Пікуль