Справа № 372/2936/13-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/11032/2019
31 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича, суб'єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЛАТ-С» щодо результатів визначення вартості (оцінки) майна, стягувач акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,
В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення приватного виконавця щодо результатів визначення вартості (оцінки) майна. Свою скаргу обґрунтував тим, що 22.04.2019 приватним виконавцем відкрите виконавче провадження за виконавчим листом №372/2936/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 202 118,40 грн. 02.05.2019 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, зокрема земельної ділянки площею 0,075 га, що розташована в місті Обухові, Київської області. 14.05.2019 приватним виконавцем призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «КОНСАЛТ-С», яким 16.05.2019 наданий ним висновок про вартість вказаної земельної ділянки - 117 020 грн. Наданий висновок скаржник вважає недійсним, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснив виїзд на земельну ділянку та не врахував поліпшення, які розміщуються на вказаній земельній ділянці, а відтак вартість земельної ділянки є заниженою. У зв'язку з вказаним просив скаргу задовольнити та зобов'язати приватного виконавця здійснити повторну оцінку.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року скарга ОСОБА_1 задоволена частково, визнано недійсним висновок про експертну оцінку майна від 16.05.2019 року земельної ділянки, в іншій частині скарги щодо покладення обов'язку провести повторну експертну оцінку відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Филипів А.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати як необґрунтовану та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що висновок суду про наявність поліпшень земельної ділянки, які безпідставно не були враховані при проведенні експертного дослідження, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи. При цьому скаржником не надано суду достатніх доказів для визнання спірного звіту недійсним. Крім того судом в порушення ст.83 ЦПК України від заявника прийнято в якості доказу звіт про експертну грошову оцінку від 07.06.2019 року, при цьому судом першої інстанції було проігноровано висновки Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна в аналогічних справах. У зв'язку з цим вважає, що ухвала суду не ґрунтуються на положеннях закону.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що наведеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суть вимоги скарги полягала в тому, що при проведенні експертної оцінки земельної ділянки боржника не було враховано поліпшень, здійсненні на спірній земельній ділянці, що в свою чергу призвело до заниження вартості такої ділянки. Суд першої інстанції вважав доведеними вказані посилання скаржника, у зв'язку з чим визнав оскаржуваний висновок про експертну оцінку майна недійсним. В той же час колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками.
Положеннями ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
На підтвердження своєї позиції скаржником був наданий складений 07.06.2019 року за його замовленням звіт про грошову оцінку земельної ділянки, в якому вартість такої ділянки визначена у більшому розмірі в порівнянні з оскаржуваним звітом. За таких умов колегія суддів апеляційного суду зауважує, що в матеріалах справи міститься два експертні звіти з одного і того ж питання, проведені належними суб'єктами оціночної діяльності, які відрізняються один від одного результатом такої оцінки. З незрозумілих причин без зазначення в оскаржуваному рішенні належної мотивації для цього, суд при вирішенні справи надав пріоритет звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.06.2019 року над оскаржуваними звітом від 16.05.2019 року. При цьому матеріали справи не містять додаткових доказів та даних оцінювання, з яких суд би міг встановити такий пріоритет одного звіту над іншим, оскільки жодного додаткового доказу з цього приводу скаржником представлено не було та матеріали справи не містять.
Зважаючи на надання звіту про експертну оцінку від 07.06.2019 року, якій відрізняється від оскаржуваного звіту від 16.05.2019 року розміром вартості належної боржнику земельної ділянки, скаржник у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 103 ЦПК України міг би заявити клопотання перед судом про призначення відповідної судової експертизи, яка б могла усунути протиріччя у визначених експертних дослідженнях. В той же час жодного клопотання з цього приводу скаржником не подавалося, незважаючи на те, що в даній справі саме він несе тягар доведення невідповідності оскаржуваного звіту. Не замовлялося і не проводилося скаржником і рецензії оскаржуваного звіту, хоча саме така процедура і передбачена законом, зокрема ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в якості засобу доведення обґрунтованої незгоди особи зі звітом про оцінку майна (акта оцінки майна).
Зважає колегія суддів апеляційного суду і на те, що не зважаючи на прийняте судом першої інстанції посилання скаржника на проведення поліпшення земельної ділянки, ним також не було надано до суду жодних доказів з приводу існування таких поліпшень, як і доказів щодо їх роду, ступеню та вартості (впливу на вартість земельної ділянки), а посилання на наявність таких поліпшень в п.4.2 звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.06.2019 року (а.с. 113) є суто декларативним, наведними навіть без зазначення виду та розташування тих інженерно-технічних комунікацій, про які вказує експерт.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що посилання скаржника не були належним чином доведені за допомогою належних та допустимих засобів доказування, як і не було доведено наявності підстав для врахування одних матеріалів справи при критичному відношення до інших, що в свою чергу обумовлює неможливість прийняття такої позиції судом. За таких умов рішення суду першої інстанції не може вважатися обґрунтованим та підлягає скасуванню.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України серед підстав для скасування апеляційним судом судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на невідповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року скасувати. В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Филипіва Андрія Миколайовича, суб'єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСЛАТ-С» щодо результатів визначення вартості (оцінки) майна, стягувач акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Д.О. Таргоній