єдиний унікальний номер справи:760/6863/19
провадження в апеляційній інстанції №22-ц/824/12653/2019
22 жовтня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді доповідача - Білич І.М.
суддів - Панченка М.М., Іванченка М.М.
при секретарі - Кемському В.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Солом'янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г.,
по цивільній справі №760/6863/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені),-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року, за період з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2016 року в розмірі 88 205,75 гривень, а також стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за той самий період в розмірі 88 205,75 гривень.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року із ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше половини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 19.11.2003 року і до досягнення дитиною повноліття.
У добровільному порядку рішення суду відповідачем в повному обсязі не виконується, а тому виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення суду, перебуває на примусовому виконанні в Солом'янському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Старшим державним виконавцем Мацко Д.А. було проведено розрахунок заборгованості по аліментам та визначено її розмір в сумі 88036,25 гривень, однак на думку скаржника відповідний розрахунок містить арифметичні помилки та описки, а розмір заборгованості відповідача по аліментам становить 88205,75 грн.
Вважала, що оскільки заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, вона має право на стягнення неустойки у розмірі, що відповідає 100% суми заборгованості.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року позов задоволено в повному обсязі.
Заборгованість ОСОБА_2 за аліментами на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року за період з 01.11.2011 року по 31.10.2016 року визначена в розмірі 88 205,75 гривень, а також стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року за період з 01.11.2011 року по 31.10.2016 року в розмірі 88 205,75 гривень.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким зменшити суму заборгованості зі сплати аліментів до 59 715,75 гривень, а суму стягнутої неустойки(пені) до 5 000 гривень.
Посилаючись, що у зв'язку з отриманням від нього безповоротної матеріальної допомоги позивач у письмовій заяві до органу ДВС визнала відсутність майнових претензій до ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з червня 2008 року по жовтень 2013 року.
Крім того, зазначив про відсутність власної вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки в спірний період він не був працевлаштований та не мав стабільного доходу.
У судовому засіданні позивач не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.
Відповідач апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити, ухваливши рішення про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.04.1998 року по 29.01.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ м. Києва 20.01.2004 року.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва 26.03.2004 року.
При народженні ОСОБА_3 дитині визначено прізвище батька - ОСОБА_5 , однак 26.03.2004 року на підставі розпорядження №412 від 10.03.2004 року Шевченківської районної у м. Києві держадміністрації їй було змінено прізвище на « ОСОБА_6 ».
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 19.11.2003 року і до досягнення дитиною повноліття.
01.12.2003 року на підставі вказаного рішення виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №49601176 Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2015 року.
Старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 13.02.2019 року складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2 , згідно якої, заборгованість за період з 01.11.2011 року по 31.10.2016 року складає 88 036,25 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з оспоренням позивачем розрахунку заборгованості за аліментами з підстав наявності в ньому описок та арифметичних помилок, розмір заборгованості має бути обчислений судом.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Судом встановлено, що відповідач як платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості по аліментам з листопада 2011 року по жовтень 2016 року, що визнано та не заперечується самим відповідачем.
За таких обставин, розмір аліментів підлягає визначенню, виходячи із середньої заробітної плати в місті Києві (за зареєстрованим місцем проживання платника аліментів).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Мацко Д.А. було невірно вказано середню заробітну плату по м. Києву за квітень 2015 року: зазначено 6556,00 гривень замість 6656,00 гривень і відповідно 1/4 частина складає 1664,00 гривень, а не 1639 гривень; за вересень 2015 року була зазначена середня заробітна плата по м. Києву 6670,00 гривень замість вірної 6770,00 гривень і відповідно 1/4 частина складає 1692,50 гривень; за березень 2016 року була зазначена середня заробітна плата по м. Києву 8705,00 гривень замість вірної 8364,00 гривень і відповідно 1/4 частина склала 2091,00 гривень.
Відтак визначений судом першої інстанції розмір заборгованості - 88205, 75 гривень ґрунтувався на матеріалах справи та нормах чинного законодавства.
Однак, при визначенні розміру заборгованості як державним виконавцем, так і судом першої інстанції, не була врахована заява ОСОБА_1 від 22.10.2013 року, подана нею до органу ДВС. Згідно вказаної заяви позивач визнала відсутність майнових претензій до ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з червня 2008 року по жовтень 2013 року ( а.с. 35).
За таких обставин, із загальної суми заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів перед ОСОБА_1 за період з 01.11.2011 року по 31.10.2016 року, визначеної судом у 88 205,75 гривень, підлягає вирахуванню сума аліментів, яка мала б бути сплачена відповідачем у період з 01 листопада 2011 року по 22 жовтня 2013 року, та становить 25 991,25 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення визначеного судом розміру заборгованості по аліментам з 88 205,75 гривень до 62 214,50 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, частинами 1-2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Указаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц.
За таких обставин, розмір пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 за прострочення сплати аліментів, складає в даному випадку 62 214,50 гривень, що відповідає 100% розміру заборгованості по аліментам, визначеної апеляційним судом.
Відповідачем не наведено суду поважних підстав (особливостей матеріального, сімейного стану, тощо) у зв'язку з якими зазначена вище сума може бути зменшена.
Обставина відсутності офіційного працевлаштування ОСОБА_2 не може вважатися поважною та не свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постановлене судове рішення підлягає зміні в частині визначення судом першої інстанції розміру заборгованості по аліментам та неустойки ( пені) шляхом зменшення з 88205,75 гривень до 62214,50 гривень.
У іншій частині постановлене судове рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року змінити, зменшивши розмір визначеної заборгованості ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН : НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ) за аліментами на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року з 22.10.2013 року по 31.10.2016 року до розміру 62 214,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН : НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2003 року за період з 22.10.2013 року по 31.10.2016 року в розмірі 62 214,50 гривень.
В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: