28 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.09.2019 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000049 від 30.01.2019 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , та продовжено ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 23.11.2019 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з із позбавленням його волі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначив, що додані до клопотання слідчого матеріали є неналежними та недопустимим доказами, оскільки відсутні їх оригінали, а копії не засвідчені у встановленому законом порядку.
Слідчим у клопотанні та слідчим суддею при постановлені ухвали доказами обґрунтування підозри помилково зазначено протокол обшуку, протоколи допиту свідків, протокол допиту потерпілого, що є джерелом доказів, а не самими доказами, оскільки доказового змісту цих слідчих дій не розкрито. Додані до клопотання матеріали негласних слідчих (розшукових) дій без постанови прокурора, передбаченої ч. 4 ст. 246 КПК України.
Слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_10 не заперечує своє знайомство з потерпілим ОСОБА_11 , та те, що покази потерпілого та його особа підлягають детальній та об'єктивній перевірці.
Крім того, слідчий суддя не звернув увагу на те, що повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 255 КПК України є безпідставним, оскільки відсутні докази існування злочинної організації.
Органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_10 може знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для справи, оскільки на момент затримання 27.07.2019 слідчими проведено обшук за місцем проживання підозрюваного, та вилучено всі речі та документи, які становили інтерес для слідства.
Посилання органу досудового розслідування на те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , свідків та іншого підозрюваного, є безпідставними, оскільки у повідомленій ОСОБА_18 підозрі зазначений один потерпілий ОСОБА_19 , інших потерпілих від дій ОСОБА_20 не існує, та доводи про вплив на потерпілих є надуманими.
Також органом досудового розслідування не доведено намір підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя помилково послався на неможливість обрання щодо ОСОБА_20 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відповідно до ст. ст. 183, 194 КПК України, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні відомості про отримання потерпілим тілесних ушкоджень чи наслідків насилля, використання або зберігання зброї.
Посилання органу досудового розслідування на необхідність додаткового часу для завершення досудового розслідування, є безпідставним, оскільки в склад групи слідчих включено 50 слідчих, матеріали клопотання не містять ухвал суду про призначення експертиз та відомостей про звернення за розсекречуванням матеріалів.
Слідчий суддя не надав оцінки тому, що стороною захисту встановлена відсутність застосування технічного засобу фіксування судового розгляду в день проголошення слідчим суддею ухвали про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 12019110000000049.
Слідчий суддя не взяв до уваги ту обставину, що ОСОБА_10 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання та навчання його дітей характеризується позитивно.
16.10.2019 від захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що в описовій частині ухвали слідчий суддя на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_21 злочинів, послався на зібрані у кримінальному провадженні докази, що суперечить дійсності, оскільки слідчий суддя матеріали кримінального провадження в судовому засіданні не вивчав та письмові матеріали клопотання у присутності сторін не досліджував.
Ухвала слідчого судді містить дані про те, що в судовому засіданні слідчий ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_22 вимоги клопотання підтримали, однак вказані особи не приймали участі в судовому засіданні.
У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні обставини чи дані, які б підтверджували факт застосування підозрюваним насильства або погроз застосування насильства.
Суд першої інстанції при ухвалені рішення не надав оцінку наявності або відсутності доказів винуватості ОСОБА_20 в інкримінованих йому злочинах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110000000049, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2019 році, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на території Київської області ОСОБА_23 створено стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої впродовж 2019 року входили: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_8 , а також інші, не встановлені досудовим розслідуванням особи.
Згідно даних протоколу затримання, 27.07.2019 ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 06 год. 17 хв. 25.09.2019.
30.08.2019 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 255 КК України, у вимаганні з погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами, вчиненому організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України, та у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з насильством небезпечним для життя, здоров'я потерпілого, з погрозою застосуванням такого насильства, що завдано великої матеріальної шкоди, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 289 КК України.
19.09.2019 старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва із клопотанням від 18.09.2019, в якому просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком до 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.09.2019 задоволено клопотання слідчого, та продовжено ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 діб, тобто до 23.11.2019 включно.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, особу підозрюваного та стан його здоров'я, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вказав на те, що досудове розслідування не може бути завершеним у зв'язку із необхідністю проведення великого обсягу слідчих дій.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_8 під вартою, та встановлено, що для завершення розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: за результатами оглядів прийняти рішення щодо визнання речей та предметів речовими доказами та передати їх до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Київській області; встановити всіх потерпілих та свідків даної протиправної діяльності, провести їх допити з приводу обставин події; отримати дозвіл на зняття грифу таємності із окремих процесуальних документів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у органів, що надавали гриф секретності; за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій встановити всіх осіб, причетних до вчинення даних кримінальних правопорушень та аналогічних кримінальних правопорушень; отримати тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій по всім вилученим під час обшуків мобільним терміналам та сім-картам з метою перевірки останніх на причетність до вчинення розбійних нападів на території Київської області; отримати тимчасовий доступ до інформації, яка містить банківську таємницю; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, сімейний та матеріальний стан підозрюваного, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність належних доказів обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З урахуванням наведеного, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді посилання апелянта на неналежність та недопустимість долучених до клопотання доказів, оскільки дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Твердження захисника про те, що слідчим суддею не обґрунтовано, які з наданих прокурором доказів підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегією суддів перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики виправдовують тримання ОСОБА_8 під вартою, а тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_10 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання та навчання його дітей характеризується позитивно, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_18 більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що стороною захисту встановлена відсутність застосування технічного засобу фіксування судового розгляду в день проголошення слідчим суддею ухвали про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 12019110000000049, не є предметом апеляційного перегляду у даному судовому засіданні.
Посилання апелянта на те, що слідчий суддя помилково вказав в ухвалі про присутність у судовому засідання слідчого ОСОБА_9 та прокурора ОСОБА_22 , які в дійсності не приймали участі в судовому засіданні, не ставлять під сумнів висновків суду першої інстанції про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не є самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями про те, що слідчий у клопотанні безпідставно послався на необхідність додаткового часу для завершення досудового розслідування, є не переконливими, оскільки такі обставини спростовуються змістом клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у якому слідчим детально наведено підстави, з яких неможливо закінчити досудове розслідування у встановлений законом строк.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України із погрозою застосування насильства над потерпілими та їх близькими, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, а тому доводи апелянта у цій частині є не обгрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, якою продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 до 23.11.2019 включно,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3