20 листопада 2019 року
Київ
справа №140/626/19
адміністративне провадження №К/9901/31818/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губська О.А., Калашнікова О.В.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його адвокатом Максимовим Антоном Олександровичем на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №140/626/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №14-19 від 31 січня 2019 року про відмову у визнанні громадянина Гвінеї ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Державну міграційну служби України визнати громадянина Гвінеї ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства; визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в частині нероз'яснення громадянину Гвінеї ОСОБА_1 причин відмови, порядку оскарження рішення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року - у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач є громадянином Гвінеї та просить скасувати рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем та особою, яка потребує додаткового захисту.
Отже, спірні правовідносини виникли щодо перебування іноземця на території України.
При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" від 23 жовтня 1996 року, "Гомес де ла Торре проти Іспанії" від 19 грудня 1997 року.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану його адвокатом Максимовим Антоном Олександровичем на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №140/626/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду