Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/16177/16
адміністративне провадження №К/9901/11557/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/16177/16
за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк», про визнання протиправним рішення, стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 жовтня 2018 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів: Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною і такою, що суперечить постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року у справі №826/1162/16, постанову правління Національного банку України № 180 від 22 березня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»;
- стягнути з Національного банку України (далі також - НБУ) на користь позивача 276076,00 грн. на відшкодування завданої шкоди та 3311,96 грн. суми судового збору, а всього 279387,96грн., які перерахувати на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я позивача в ПАТ "Мегабанк", ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що НБУ, ігноруючи наявність судового рішення, а саме постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, якою визнано незаконними та скасовано постанова Правління НБУ № 934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", а також зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк", 22.03.2016 прийняв оскаржувану постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», чим позбавив позивача можливості використати власні кошти та отримати прибуток.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено .
Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до заяв-договорів №10-1346333 від 29 квітня 2015 року; №10-134633429 квітня 2015 року; №10-1404265 від 29 квітня 2015 року розмістив кошти в сумі 18240,47 доларів США в ПАТ "Укрінбанк".
22 вересня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №622/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та призначення куратора", відповідно до якої запроваджено особливий режим контролю до 21 листопада 2015 року та призначено куратора.
1 жовтня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних", якою віднесено ПАТ "Укрінбанк" до категорії проблемних до 180 днів та встановлено з дня цієї постанови та до закінчення зазначеного строку обмеження відповідно до переліку викладеного в пункті 2 резолютивної частини постанови.
24 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" відповідно до пунктів 1 та 2 резолютивної частини якої віднесено ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних та визнано такими, що втратили чинність постанови Правління Національного банку України № 622/БТ від 22 червня 2015 року та №659/БТ від 1 жовтня 2015 року.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правлінням національного банку України прийнято постанову №934 від 24 грудня 2015 року прийнято рішення №239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2014 року, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Укрінбанк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій Ірині Володимирівні строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, у справі № 826/1162/16 визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 934 від 24 грудня 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних"; визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку"; зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк".
Разом з цим, 22 березня 2016 року Правлінням НБУ на підставі пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк» винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк».
Не погоджуючись із вказаною постановою Правління НБУ №180, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що невідповідність оскаржуваної постанови НБУ постанові Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/1162/16, яка на даний скасована Верховним Судом України, не є підставою, передбаченою чинним законодавством, для скасування акта індивідуальної дії і позивачем не наведено інших підстав для скасування такого акта.
Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Вказує, що на час подачі позову постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 була чинною, а скасована лише 24.10.2017 постановою Верховного Суду України. Зазначає, що судами залишились не дослідженими і підстави скасування Верховним Судом України судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №826/1162/16, не звернуто уваги на ту обставину, що судові рішення були скасовані виключно через те, що позивач, який є акціонером Банку, але не є власником істотної участі в Банку, не володіє великим (значним, істотним) пакетом акцій, що надає йому основоположний, вирішальний ступінь впливу на діяльність банку, не може бути визнаний особою, що вправі звертатись до суду у зв'язку із втручанням органів державної влади в особі НБУ та Фонду у його суб'єктивні майнові права. Не може бути позивачем у спорах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності НБУ й акціонер з незначною кількістю акцій чи акціонер, якого за рядом подібних до зазначених критеріїв максимально не можна наблизити (прирівняти) до особи, яка прямо і безпосередньо потерпіла від дій чи рішень НБУ.
У поданому відзиві НБУ просить відмовити в задоволенні скарги, а судові рішення просить залишити без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Статтею 2 Закону України «Про Національний банк України» (далі - Закон про Національний банк) встановлено, що Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
У статті 7 Закону про Національний банк визначені інші функції до яких, зокрема, належить здійснення банківського регулювання та нагляду.
Статтями 7, 55 Закону про Національний банк та статтями 66, 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що Національний банк здійснює банківський нагляд за діяльністю банків, головною метою якого є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
Згідно з ч. 3 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» НБУ приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Пунктом 2 ч.2 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд вносить НБУ пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку.
Відповідно до ч.3 статті 44 вказаного Закону НБУ зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. НБУ інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
У зв'язку із закінченням тимчасової адміністрації, Фондом гарантування внесено до Національного банку пропозицію від 12 березня 2016 року № 22-14271/16 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УкрІнБанк».
На підставі пропозиції Фонду гарантування, Правлінням Національного банку України 22 березня 2016 року прийнято постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк»» та у зв'язку з чим, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 22 березня 2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Таким чином, враховуючи наявний обов'язок Національного банку прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, з урахування наявності права приймати такі рішення на підставі Закону України «Про Національний банк України», оскаржувану Постанову №180 прийнято уповноваженою особою, на підставі, у спосіб та межах компетенції, визначеної законом.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначав, що оскаржувана ним постанова Правління НБУ є протиправною, оскільки суперечить постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року №826/1162/16, якою визнано незаконними та скасовано постанову Правління НБУ № 934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", а також зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк".
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 14 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття НБУ оскаржуваної постанови) встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Порядок набрання законної сили судовим рішенням визначено статтею 254 КАС України (у вказаній вище редакції), згідно ч.ч.1, 3 якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Судами встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року. Тобто, набрала законної сили 14 квітня 2016 року.
Отже, на час прийняття НБУ оскаржуваної постанови № 180 від 22 березня 2016 року, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року не набрала законної сили, а тому, у розумінні норм Конституції України та КАС України, не була такою, що підлягала виконанню.
За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у НБУ підстав для врахування висновків, викладених в судовому рішенні у справі №826/1162/16, під час прийняття оскаржуваної у даній справі постанови.
Також колегія суддів звертає увагу, що правомірність постанови правління НБУ № 180 від 22 березня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», була предметом судового розгляду в межах справи №826/5325/16. Так, за результатами розгляду вказаної справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» з моменту її прийняття. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття. Зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству «Український Інноваційний Банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» у зазначених вище системах).
Крім того, судові рішення, ухвалені у справі №826/1162/16, були скасовані постановою Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду