Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №208/4723/17(2-а/208/114/17)
адміністративне провадження №К/9901/57056/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (головуючий суддя Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі №208/4723/17(2-а/208/114/17)
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України
про зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:1. 27.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просив зобов'язати Міністерство соціальної політики України вчинити дії, направлені на збільшення розміру призначеної пенсії до рівня прожиткового мінімуму, затвердженого законом, а також просив стягнути моральну шкоду.
2. Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.12.2017 адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень статті 46 Конституції України, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, та зобов'язано виплатити недоплачені суми пенсійних виплат. В решті позову відмовлено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.12.2017 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
4.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпродзержинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 26.02.2014 та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
4.2. Розмір пенсії позивача, з врахуванням державної адресної допомоги, становить 949,00 грн.
5. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що обов'язок по відновленню порушених прав позивача повинен бути покладений на Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із тих підстав, що, оскільки судом першої інстанції не було залучено в якості належного відповідача - Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, зобов'язання такого відповідача вчинити певні дії є незаконним.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
8.1. Аргументи позивача на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що розмір його пенсії за віком повинен відповідати розміру прожиткового мінімуму. Скаржник звертає увагу, що його звернення до територіальних органів Пенсійного фонду були проігноровані. Просить залучити до справи співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
9. Представник відповідача подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права.
10. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти касаційної скарги та наводить розрахунок пенсії, призначеної позивачу.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
11. Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №423 від 17.06.2015, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
12. Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
13. Пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, закріплено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
14. За такого правового регулювання, Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через територіальні органи та наділений повноваженнями щодо призначення і виплати пенсії, а відповідач, Міністерство соціальної політики України, є центральним органом виконавчої влади, що здійснює загальні заходи щодо формування та реалізації державної політики країни в галузі соціального забезпечення населення.
15. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
16. Відповідно до частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
17. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції встановив, що при прийнятті рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки Дніпродзержинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, суд першої інстанції не реалізував передбачені законом повноваження щодо залучення його в якості належного відповідача до участі в судовому розгляді справи, постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.12.2017 скасовано з дотриманням норм процесуального права.
18. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
19. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
С.М. Чиркін