20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9579/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року з питань забезпечення позову, постановлену суддею Григоруком О. Б. у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,
22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 15 липня 2019 року № РВ-2600753422019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, зобов'язання повторно розглянути його заяву про державну реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти законне рішення з урахуванням правової оцінки суду.
Крім цього, позивачем подано до суду заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області за заявою інших осіб, крім ОСОБА_1 , приймати рішення про державну реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ним розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак, до моменту реєстрації за ним права власності на таку земельну ділянку, вона може бути передана у власність інших осіб, що у разі задоволення позову в даній справі суттєво ускладнить виконання судового рішення.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року в забезпеченні позову відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що позивачем не доведено наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому.
Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує покликанням на те, що судом першої інстанції не враховано факт наявності загрози ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також очевидний характер протиправності оскаржуваного рішення відповідача і порушення ним його права на відведення земельної ділянки.
В судове засідання з розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.
Питання забезпечення позову врегульовано Главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.
Як встановлено з матеріалів справи, 15 липня 2019 року Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло рішення № РВ-2600753422019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що до моменту реєстрації за ним права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, інші особи не позбавлені права отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на цю ж земельну ділянку, незважаючи на те, що заявник уже підготував відповідний проект.
Однак позивачем належним чином не було обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та разом з тим просив застосувати захід, який забороняє відповідачу реалізувати свої функції.
Крім того, позивачем не доведено наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а зазначені в заяві обставини підлягають перевірці під час розгляду справи по суті.
Отже, суддею суду першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи скаржника на законність прийнятої ухвали не впливають і висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 300/1563/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 20 листопада 2019 року.