19 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10276/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.09.2019 року (рішення ухвалене у м. Дубно судом у складі головуючого судді Ралець Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У липні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України про скасування постанови серія НК № 004184 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 03 липня 2019 року інспектором роти №2 БУПП у Волинській області Сень В.М. було винесено постанову серія НК № 004184 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Просив позов задоволити.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.09.2019 року адміністративний позов задоволено. Постанову серії НК №004184 від 03 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП - скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП - закрито.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 03 липня 2019 року близько 02 години керував автомобілем Ауді в м. Луцьк та перед світлофором жодної зміни напрямку руху, перестроювання чи розвороту не вчиняв. Побачив у дзеркало заднього виду сигнал проблискових маячків поліцейської машини і на їх вимогу припаркував автомобіль біля правого краю проїжджої частини, при цьому працівник поліції звинуватив його у тому, що він не увімкнув покажчик повороту та на місці зупинки транспортного засобу була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності без дослідження обставин справи та доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постановою серії НК № 004184 від 03 липня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана була з'ясувати зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП факт вчинення ним правопорушення має підтверджуватися відповідними доказами. У вказаній постанові про накладення адміністративного стягнення відсутнє посилання на докази, на підставі яких вона виносилася.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Апеляційним судом встановлено, що вимоги норм закону щодо дослідження обставин справи поліцейським не були дотримані, так як у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. За таких умов, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП, залишається недоведеним, а відтак, склад адмінправопорушення у даному випадку відсутній.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. У ст. 258 КУпАП наведено вичерпний перелік підстав, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, однак за умови, коли порушник не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається. В даному випадку не складання та не вручення копії протоколу порушнику, не тільки обмежує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а робить неможливим встановити наявність ознак об'єктивної сторони правопорушення, хоча вони мали бути зазначені у протоколі органом, який зобов'язаний був його скласти.
Згідно ст. 247 КУпАП у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.09.2019 року у справі №559/1512/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 20.11.2019р.