14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/7641/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Пасічник Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.000757 (ухвала постановлена в м. Львові, суддею ОСОБА_3 .О ОСОБА_4 , повне судове рішення складено 14.06.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування висновку та наказу, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду,
ОСОБА_2 15.02.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просив визнати незаконними дії начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Вільхової О.О. про проведенню оцінювання результатів службової діяльності заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_2 ; - визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_5 А ОСОБА_4 Я.; - визнати незаконним та скасувати наказ № 603-К від 04.12.2018 про затвердження результатів оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Держпраці, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" та керівництва територіальних органі Держпраці, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2018р, яким затверджено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_2 .; - стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 600 912 грн.;
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку з ппропуском строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити його заяву про визнання пропущених строків звернення до суду поважними та їх поновлення.
В обґрунтуванням вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Вказує, що ним 28.11.2018 Голові Державної служби України з питань праці, Голові Національного агентства з питань державної служби, Міністру соціальної політики України скеровано скаргу, в якій він просив скасувати висновок щодо результатів оцінювання виконання завдань державним службовцем - заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_6 Андрієм ОСОБА_7 , провести повторне оцінювання виконання завдань державним службовцем - заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецьком Андрієм Ярославовичем, з урахуванням поданих документальних матеріалів та у відповідності до п. 1 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 №393, призначити та провести службове розслідування протиправних дій начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_8 , які порушують права державного службовця, передбачені ст. 7 Закону України «Про державну службу» є протиправними та такими, що направлені на пряму дискримінацію його трудових прав і містять ознаки корупційних діянь.
Апелянт переконаний, що вказана скарга і є досудовою процедурою врегулювання спору, однак помилково прийнята судом першої інстанції як досудовий порядок оскарження висновку, що містить позитивну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності і не взята до уваги як досудовий порядок врегулювання спору, передбачений ч.ч. 6, 8 статті 11 Закону України «Про державну службу» у випадку, якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник відповідача просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 09 жовтня 2018 року начальником Головного управління Держпраці у Львівській області Вільховою О.О. у відповідності до ст. 44 Закону України «Про державну службу», Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 № 640, з метою визначення якості виконання державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», завдань, а також прийняття рішення щодо преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні таких державних службовців, видано Наказ № 148-ОД «Про проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпраці у Львівській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2018 р.».
У відповідності до п. 1, п. 2 даного Наказу № 148-ОД начальника Головного управління Держпраці у Львівській області (Графіку, списку державних службовців Головного Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» ), заступника начальника Головного управління ОСОБА_2 зобов'язано до 09.11.2018 року у відповідності до п. 4 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 р. № 640 (надалі - типового Положення), провести оцінювання державних службовців структурних підрозділів ГУ Держпраці у Львівській області, роботу яких він у відповідності до ч. 3 , п. 1 Розподілу функціональних обов'язків між начальником Головного управління Держпраці у Львівській області, першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 02.04.2018 № 56-ОД безпосередньо спрямовує, координує та контролює та зобов'язано підготувати та подати начальнику ГУ Держпраці у Львівській області звіт про виконання завдань.
Начальник ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_8 09.11.2018 особисто провела оцінювання результатів службової діяльності підпорядкованих ОСОБА_2 , відповідно до Розподілу функціональних обов'язків, державних службовців та виставила оцінку їх діяльності.
12.11.2018 начальником ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_8 . зроблено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_2 та виставлено оцінку 2,8 балів.
28.11.2018 позивачем оскаржено результати оцінювання його діяльності як державного службовця в межах компетенції до Державної служби України з питань праці (а.с. 49-53).
28.12.2018 ОСОБА_2 надано відповідь на його скаргу та повідомлено, що немає підстав для скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, оскільки за результатами оцінювання він отримав позитивну оцінку на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, який складає 2,8.
Наказом №603-К від 04.12.2018 затверджено результати оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Держпраці, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" та керівництва територіальних органі Держпраці, які займають посади державної служби категорії "Б", у 2018р та затверджено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності заступника начальника ГУ Держпраці у Львівській області Стецька А ОСОБА_9 .
Не погоджуючись із вищевказаним висновком та наказом позивач звернувся до суду із даним позовом.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, причини пропуску ним строку звернення до суду не є поважними.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Водночас ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинні була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
За змістом частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, для звернення позивача до суду з вказаним позовом встановлено місячний строк, який обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обставиною, на яку позивач посилається як на підставу для поновлення йому пропущеного строку, є те, що перебіг строку розпочинається з 14.01.2019 - дня отримання відповіді Державної служби України з питань праці на скаргу на висновок щодо результатів службової діяльності заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області.
Частинами 6, 8 статті 11 Закону України «Про державну службу» передбачено, що, якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
28.11.2018 ОСОБА_2 оскаржив результати оцінювання його діяльності як державного службовця в межах компетенції до Державної служби України з питань праці (т. 1 а.с. 49-53).
Позивач просив скасувати висновок щодо результатів оцінювання виконання завдань державним службовцем - заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Стецьком ОСОБА_10 , провести повторне оцінювання виконання його завдань, з урахуванням поданих документальних матеріалів та у відповідності до п. 1 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 № 393, призначити та провести службове розслідування протиправних дій начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_8 , які порушують права державного службовця, передбачені ст. 7 Закону України «Про державну службу» та є протиправними та такими, що направлені на явну та пряму дискримінацію його трудових прав і містять ознаки корупційних діянь.
28.12.2018 ОСОБА_2 надано відповідь на його скаргу та повідомлено, що немає підстав для скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, оскільки за результатами оцінювання він отримав позитивну оцінку на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, який складає 2,8.
Вказану відповідь позивачем отримано 14.01.2019.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
На переконання колегій суддів перебіг місячного строку слід обчислювати з 15.01.2019 (наступного дня з дати отримання відповіді на скаргу). Позивач звернувся з позовом 15.02.2019, тобто в межах місячного строку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позитивна оцінку за результатами оцінювання службової діяльності згідно Закону України «Про державну службу» не передбачає права позивачу оскаржувати позитивний висновок у вищестоящі органи, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин.
Колегія суддів вважає, що вищевказане не позбавляє позивача звернутись до суду в порядку КАС України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в даному випадку початок місячного строку слід рахувати саме з дати отримання відповіді позивачем, незалежно від можливості оскарження такого висновку у відповідності до Закону України «Про державну службу», позаяк оцінка даному питанню судом повинна надаватися при вирішенні спору по суті.
Однак вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого останній дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Колегія суддів звертає увагу, що з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду, її поведінку, що передувала зверненню до суду та аргументи щодо пропуску строку такого звернення.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є обов'язковими підставами для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.000757 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 20.11.2019