19 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9795/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Надвірнаводоканал» до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя (судді) в суді першої інстанції - Тимощук О.Л.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
05 серпня 2019 року Міністерство фінансів України звернулося в суд із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просило роз'яснити з врахуванням вищезазначених обставин рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 809/1136/18 про зобов'язання Міністерства фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків: № 2-Над від 06 липня 2017 року; № 3-Над від 03 серпня 2017 року; № 4-Над від 10 серпня 2017 року; № 5-Над від 06 вересня 2017 року; № 6-Над від 05 жовтня 2017 року; № 7-Над від 03 листопада 2017 року; № 8-Над від 05 грудня 2017 року до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 року № 332 та довести рішення до Казначейства без його роз'яснення.
На обгрунтування вимог заяви зазначає, що можливе неправильне виконання ухваленого судом рішення, оскільки законодавчо не передбачено, що Міністерство фінансів України приймає рішення про перерахування субвенції на умовах та порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18 травня 2017 року після закінчення вказаного бюджетного періоду. Вказує, що рішення суду, ухвалене внаслідок розгляду даної справи не може бути виконано як в добровільному, так і в примусовому порядку, оскільки відсутній механізм його виконання.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви відповідача слідує, що останній фактично просить роз'яснити порядок та спосіб (механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення, обгрунтовуючи це тими ж доводами, якими обгрунтовувався відзив на позовну заяву в даній адміністративній справі, а тому не має підстав для його роз'яснення.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Міністерство фінансів України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що без роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 809/1136/18 є ймовірність неправильного його виконання. Також, Мінфін позбавлений можливості виконати вказане рішення, оскільки враховуючи норми Бюджетного законодавства, не профінансові за 2017 рік договори про організацію взаєморозрахунків, вважаються такими, що втратили чинність.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що відповідач не пояснює в чому саме полягає незрозумілість рішення суду, натомість, зі змісту заяви відповідача слідує, що останній фактично просить роз'яснити порядок та спосіб(механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи(в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів(п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.
Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
У наявній в матеріалах справи заяві про роз'яснення судового рішення заявник вказує про те, що згідно із положеннями Бюджетного кодексу України, не профінансовані за 2017 рік договори про організацію взаєморозрахунків вважаються такими, що втратили чинність; прийняття відповідачем рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №332 від 18 травня 2017 року після закінчення бюджетного періоду 2017 року може вважатися порушенням бюджетного законодавства.
Водночас, із змісту заяви про роз'яснення судового рішення слідує, що заявник просить роз'яснити порядок та спосіб (механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення, обгрунтовуючи це тими ж доводами, якими обгрунтовувався відзив на позовну заяву в даній адміністративній справі.
Однак, встановлення порядку виконання рішення суду положеннями ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено як підставу для роз'яснення судового рішення.
Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду в частині прийняття рішення про перерахування субвенції Комунальному підприємству "Надвірнаводоканал" в порядку та на умовах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18 травня 2017 року та відповідними договорами, а саме: які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Зі змісту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року слідує, що таке в цілому, як і його резолютивна частина зокрема, є чітким та зрозумілим, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався.
За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.
Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз'яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (ст.254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (ст.378 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року, вірно застосував положення ч. 1 ст. 254 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи апеляційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення у справі № 809/1136/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін