про відмову у відкритті касаційного провадження
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа №140/487/19
провадження №К/9901/24591/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Саприкіної І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 140/487/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 140/487/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху через несплату скаржником судового збору у встановлених законом поряду та розмірі.
На виконання вказаної вище ухвали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучений оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 26.09.2019 № 248/1462 на суму 1 536,80 грн.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуто скаржником у строк, встановлений Судом.
Водночас дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.08.2018 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату в запасі ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача ухвалити рішення про призначення ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІІ групи, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 11.02.2015 органами МСЕК йому встановлено 10 % втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, та призначена допомога у розмірі 8 526 грн. Надалі з 17.11.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Тому позивач вважає, що з 17.11.2017 він набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності. Однак відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в призначенні такої допомоги з тих підстав, що групу інвалідності встановлено позивачу понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019, яке ухвалене за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено:
- Визнано протиправним та скасовано пункт 18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.08.2018 № 81 про відмову у призначенні старшому солдату в запасі ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
- Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІІ групи, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішення суду першої інстанції оскаржило Міністерство оборони України, подавши на нього апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 у справі № 140/487/19 - без змін.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в позові повністю.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через ухвалення пункту 18 рішення Міністерства оборони України відповідача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з огляду на встановлення йому 17.11.2017 первинно інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, яке (рішення) оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.08.2018 № 81. Тому з огляду на те, що предметом спору є правомірність ухвалення Міністерством оборони України рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тому касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Міністерство оборони України ухвалило рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.08.2018 № 81, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд також бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18 (провадження № К/9901/58213/18) викладена правова позиція з питань, які є предметом спору у цій справі, і висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, узгоджуються з вказаною позицією. Колегія суддів також не вбачає підстав для відступлення від зазначеної позиції.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки касаційна скарга Міністерства оборони України подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 140/487/19.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя І.В. Саприкіна