Справа № 824/672/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
19 листопада 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
в червні 2019 року Комунальний заклад "Путильська центральна районна лікарня звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області № 14 від 21 березня 2019 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність прийнятого рішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Чернівецькій області "Про проведення позапланової перевірки" від 25.02.2019 р. №68-од та направлення №13 від 25.02.2019 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку з питань правомірності використання коштів Фонду соціального страхування України з 28.02.2019 року по 01.03.2019 року по листках непрацездатності ОСОБА_1 виданих за період з 18.09.2017рік по 14.02.2018 рік. (а.с.9, 55)
За результатами проведеної перевірки 01.03.2019 року складено акт про результати перевірки правильності та правомірності використання коштів Фонду соціального страхування України КЗ "Путильська центральна районна лікарня Путильської районної ради". Зі змісту якого встановлено порушення пункту 3 Порядку № 1266, а саме : переплата в розмірі 17538, 36 грн. (а.с.10-12)
07.03.2019 року позивачем подано заперечення до акту перевірки правильності та правомірності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Позивач посилався на порушення норм права, а також на те, що 30.10.2017 року новий страховий випадок не настав, оскільки ОСОБА_1 попередній лікарняний листок закрито 29.10.2017року, новий відкрито 30.10.2017 року по супутньому діагнозу, розриву в часі між хворобами не відбулося. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 2 лютого 2018 року поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року. (а.с. 13-15)
21.03.2019 року відповідачем винесено рішення №14 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування. Згідно зазначеного рішення постановлено повернути 26307,54 грн., з яких 17538,36 неправомірно використані страхові кошти та 8769,18 грн. штраф у розмірі 50% неправомірно використаних страхових коштів. (а.с.21-22)
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що страховий випадок по листку непрацездатності №458924, який видано ОКУ "Обласна клінічна лікарня" від 30.10.2017р. є первинним, тому при його розрахунку необхідно використовувати новий розрахунковий період та заробітну плату в цьому періоді, яку фактично отримувала застрахована особа. Отже, при розрахунку листка непрацездатності було неправильно визначено розрахунковий період та враховано заробітну плату головного лікаря, а також було неправильно визначено суму допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Також, суд першої інстанції зазначив, що позивач оскаржує правомірність нарахування допомоги з втрати тимчасової непрацездатності згідно листка непрацездатності від 30.10.2017р. АГЩ № 458924 в сумі 70425,18 грн. При цьому, не заперечуються порушення, які були виявлені при оплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності за ЛН первинний серія АГЩ № 433693 від 26.01.2018 р. в сумі 7291,18 грн. та ЛН первинний серія АГГ № 840921 від 05.02.2018 р. в сумі 2822,00 грн. однак, просить скасувати рішення №14 повністю, не доводячи обґрунтованість оплати кожного листка непрацездатності.
Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції зазначає, що оскільки після закриття лікарняного листка непрацездатності 29.10.2017 ОСОБА_1 одразу 30.10.2017 відкрито інший лікарняний лист, випадок тимчасової непрацездатності не переривався. Позивач вказав, що листок непрацездатності №458924 від 30.10.2017 є продовженням лікування, а не первинним страховим випадком. Тобто, період лікарняних листків не переривався, позивач хворів однією і тією ж самою хворобою, а тому розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено із сукупного доходу за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105 - XIV (далі - Закон №1105) допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико - соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Тобто, чинне законодавство встановлює обов'язок Фонду оплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання на весь період до відновлення непрацездатності.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються усі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до статті 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі - ЛН).
Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (далі - Інструкція №455) та Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136- ос/1406 (далі - Інструкція №532).
Так, Інструкцією №532 передбачено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Насамперед заповнюється корінець листка непрацездатності Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження листка непрацездатності зазначається номер попереднього. Далі заповнюється частина лицьового боку листка непрацездатності що видається непрацездатному. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього листка непрацездатності у разі його продовження.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально- профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Путильської районної ради №30-к від 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 на підставі п.2 ч. 1 ст.36 КЗпП України звільнено з посади головного лікаря комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту. 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 захворів та перебував на лікуванні до 29.10.2017 року, що підтверджується відповідним листком непрацездатності.
З матеріалів справи встановлено, що під час роботи 18.09.2017 р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні безперервно до 29.10.2017 р., що підтверджується листками непрацездатності: первинний серія АП № 905692 від 19.09.2017 р. період лікування з 18 по 19.09.2017 р. продовжує хворіти; незважаючи на звільнення ОСОБА_1 з 18.09.2017 р., керуючись положеннями абзацу першого частини другої статті 22 Закону №1105 йому продовжено розрахунок листка непрацездатності з тієї заробітної плати, яку він отримував на момент настання страхового випадку; серія АП № 969885 від 04.10.2017 р. (продовження ЛН АП № 905692 ) період лікування з 19.09 по 04.10.2017 р. продовжує хворіти; серія АП № 969886 від 04.10.2017 р. (продовження ЛН АП № 969885 ) період лікування з 05 по 29.10.2017 р. стати до роботи 30.10.2017 р. (санаторне лікування). 30.10.2017 ОСОБА_1 відкрито листок непрацездатності №458924, в якому зазначено час закінчення хвороби 17.11.2017.
На думку позивача, оскільки страховий випадок настав в день звільнення, то розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено із сукупного доходу за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову дійшов висновку, що закінченням періоду лікування за одним листком непрацездатності, припиняється дія положення частини другої статті 22 Закону №1105. З цього випливає, що оплата за листками непрацездатності (первинними), які видані після звільнення припинено, оскільки допомога з тимчасової втрати працездатності є компенсацією втраченого заробітку відповідно до ст.22 Закону №1105.
Отже, наступний ЛН, який виданий 17.11.2017 р. серія АПЦ №458924 на якому зазначено первинний не підлягає оплаті за посадою головного лікаря, з якої ОСОБА_1 звільнено з 18.09.2017 р.
Відтак, в день його звільнення - 18.09.2017 року настав страховий випадок, який тривав до 29.10.2017 року, а наступне звільнення необхідно було провести після закінчення тимчасової непрацездатності тобто 30.10.2017 року. Разом з цим, ОСОБА_1 продовжив свою роботу на іншій посаді в КЗ "Путильська ЦРЛ" за сумісництвом лікаря акушера-гінеколога, з якої і необхідно було проводити розрахунок листків непрацездатності після лікування в санаторії та закриття ЛН серія АП № 969886 від 04.10.2017 р. (продовження ЛН АП № 969885 ) період лікування з 05 по 29.10.2017 р. стати до роботи 30.10.2017 р.
Однак, колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки листок непрацездатності №458924, який видано ОКУ "Обласна клінічна лікарня" від 30.10.2017 р. є продовженням лікування, а не первинним страховим випадком. Тобто, період лікарняних листків не переривався, позивач хворів однією і тією ж самою хворобою.
Слід зазначити, що видання нового листка непрацездатності у випадку його безперервності не свідчить про відновлення працездатності.
Водночас, відповідно до п.1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189 - якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.
Таким чином, оскільки ЛН № 458924, який видано ОКУ "Обласна клінічна лікарня" від 30.10.2017 р. є продовженням лікування, а не первинним страховим випадком, тому і порушень при розрахунку та оплаті ЛН № 458924 страхувальником не допущено.
Окрім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 26.04.2018, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" з 18 вересня 2017 року, а тому сума і розрахунковий період для оплати лікарняних листків позивачем визначено правильно.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що страховий випадок настав в день звільнення, то розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено із сукупного доходу за основним місцем роботи та за сумісництвом, а тому рішення відповідача про повернення коштів Фонду та застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування №14 від 21.03.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, згідно платіжного доручення №172 від 02.05.2019 за подачу адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. (а.с.41) та відповідно до платіжного доручення №61 від 27.08.2019 за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 2881,50 грн. (а.с.102) які слід стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня".
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області № 14 від 21 березня 2019 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня" судовий збір в сумі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.