Справа № 686/18984/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чевилюк З.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Хмельницької міської ради, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №15 від 25.06.2019 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 1700 грн. за ст.152 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 позов задоволено. Скасовано постанову №15 від 25.06.2019 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1700 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що згідно доданого до матеріалів справи фото з місця правопорушення зафіксовано розташування зовнішньої реклами та рекламних засобів на фасаді будинку, що містять інформацію про конкретно визначений товар, продажем якого займається позивач, а саме: автозапчастини, акумулятори, фільтри, масла, аксесуари, що призначено сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо такого товару.
Також апелянт зазначив, що на вивісці магазину "Титан-Авто" вказана електронна адреса TITAN.in. ua , а також на фасаді знаходиться інша вивіска, що містить назву товару "автозапчастини". Вказана інформація, на переконання відповідача покликана сформувати та підтримати обізнаність та інтерес споживачів, що вважається рекламою.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися та повноважних представників для участі у справі не направили. 19.11.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про проведення судового засідання без його участі.
У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів справи, 21.05.2019 інспектором Хмельницького міського комунального підприємства «Муніципальна дружина» Ковбичем В.Ю. відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змісту якого слідує, що 21.05.2019 об 11 год. 55 хв. по АДРЕСА_3 зовнішню рекламу без дозвільних документів на фасаді приміщення від магазину "Титан-Авто", що є порушенням п.6.13.2 Правил благоустрою території м. Хмельницького.
Вказаний протокол був предметом розгляду адміністративної комісії виконавчого комітету Хмельницької міської ради, за результатами розгляду якого 25.06.2019 винесено постанову №15 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 гривень за вчинення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено того, що інформація розміщена на фасаді автомагазину носить рекламний характер та містить ознаки зовнішньої реклами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною першою статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що благоустрій населених пунктів-комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12 червня 2014 року № 377 затверджено Правила благоустрою території міста Хмельницького, які є місцевим регуляторним актом та яким встановлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Хмельницького, а також регулюються права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті.
Так, пунктом 6.13.2 цих Правил визначено, що розміщення зовнішньої реклами у м.Хмельницькому проводиться за наявності дозволів виданих на підставі рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Рекламні тимчасові, виносні спеціальні конструкції (штендера) розміщуються на підставі договору з управлінням архітектури та містобудування (п.6.13.5 Правил).
Відповідно до визначення наведеного у статті 1 Закону України від 13 липня 1996 року №270/96-ВР "Про рекламу" зовнішня реклами-реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях-рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною 8 статті 8 Закону України "Про рекламу" регламентовано, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Стаття 9 Закону України "Про рекламу" визначає правила ідентифікації реклами.
Так, згідно вимог вказаної норми Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".
Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
Прихована реклама забороняється.
Цією ж нормою однозначно закріплено, що не є рекламою в розумінні Закону України "Про рекламу".
Так, логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.
Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Згідно абзацу 8 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 вивіска чи табличка-елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
З аналізу наведених правових норм слідує, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
Таку ж правову позицію висловив і Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 та від 12 березня 2019 року у справі №521/7546/17.
Отже, визначальним в межах даного адміністративного спору є встановлення того, чи належить розміщена інформація на фасаді будівлі, розташованої в АДРЕСА_3 , до реклами.
Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 1340/4421/18 зазначив, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні ч. 7 ст.8 та ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", оскільки підпадає під визначення "вивіска" чи "табличка".
Так, згідно долучених до матеріалів справи фото, вивіска магазину "Автозапчастини Титан-Авто" розміщено на зовнішній поверхні фасаду приміщення, безпосередньо над входом у приміщення, що на думку суду, є інформаційною вивіскою, оскільки за своїм призначенням інформує осіб про те, що у приміщенні, біля входу до якого розміщена інформація, розташований об'єкт автозапчастини, тобто вказує лише на вид торгівельної діяльності об'єкту, на якому вона розміщена.
Таким чином, відповідно до вищевказаних норм, вказана вивіска не є рекламою, оскільки не вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісні показники, країну походження, виробника, тощо.
Доводи апелянта про те, що на вивісці магазину "Титан-Авто" вказана електронна адреса TITAN.in.ua, що вважається рекламою, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на копії фотографії відображено фрагмент споруди з розміщеними на її фасаді вивісками та позначеннями не вище першого поверху, в тому числі "автозапчастини Титан-Авто" та "автозапчасти, аккумуляторы, фильтры, масла, аксесуары". При цьому, із зображення на фото не можливо встановити наявність адреси електронної пошти.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що інформація розміщена на фасаді автомагазину носить рекламний характер та містить ознаки зовнішньої реклами. Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем п.6.13.2 Правил благоустрою території м.Хмельницького, відповідачем не надано.
Разом з тим, відповідачем не доведено чи є позивач особою, яка має відношення до магазину «Титан-Авто» та розміщення (встановлення) вивіски "автозапчастини Титан-Авто" та "автозапчасти, аккумуляторы, фильтры, масла, аксесуары" .
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені зображення є інформаційною вивіскою - знак для товарів і послуг, тобто не є рекламою у відповідності до ч.6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", та не потребує отримання відповідного дозволу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.06.2019 №15.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає згідно вимог ст. 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.