Справа № 240/7871/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року (повний текст рішення складено 09.08.2019р. у м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, третя особа: Підприємство об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення з червня 2018 року надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на оплату житлово-комунальних послуг за ліжко-місце в гуртожитку Підприємства об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" та зобов'язання відновити надання таких пільг.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо припинення з червня 2018 року надання пільг ОСОБА_1 , передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на оплату житлово-комунальних послуг за ліжко-місце в гуртожитку Підприємства об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих".
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради з червня 2018 року відновити надання ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на оплату житлово-комунальних послуг за ліжко-місце в гуртожитку Підприємства об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих".
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Підприємство об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" не є виконавцем таких послуг, а тому відсутні підстави для відшкодування його витрат на надання житлово-комунальних послуг Позивачу.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа - Підприємство об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та має право на пільги, передбаченні ст.13 цього Закону №3551-XII, та постійно проживає в гуртожитку, що належить Підприємству об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих".
ОСОБА_1 включений до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №117.
Судом встановлено та визнається сторонами у справі та Третьою особою, що Відповідачем ОСОБА_1 до червня 2018 року включався в списки осіб, які мають право на такі пільги, а з червня 2018 року Відповідач не включає Позивача в такі списки.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання пільг за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами), в тому числі особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, регулюються правовими нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон №3551-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Статтею 1 Закону №3551-XII передбачено, що цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до ст.13 цього Закону №3551-XII особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи (стаття 7) мають пільги, в тому числі у вигляді 100-процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством та 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Посилання відповідача, що з набранням чинності з 10.06.2018 року Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Підприємство об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а тому відсутні підстави для відшкодування його витрат на надання таких послуг, в тому числі Позивачу, що проживає в гуртожитку вказаного підприємства, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256, є необґрунтованими, з огляду на таке.
Приписами Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (надалі - Порядок №256), прямо передбачено, що цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України лише механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком.
Тобто, Порядок №256 не регулює та не може регулювати відносини щодо наявності права осіб з інвалідністю внаслідок війни, до яких відноситься Відповідач, права на пільги за житлово-комунальні послуги.
Крім того, згідно частини другої ст.13 Закону №3551-XII прямо передбачено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача порушені і підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача відновити надання ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на оплату житлово-комунальних послуг за ліжко-місце в гуртожитку Підприємства об'єднання громадян "Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих".
Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява №36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі " Ван Раалте проти Нідерландів" від 21.02.97 р.) (п.п.48-49 рішення ЄСПЛ у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013 р., заява №10441/06).
В рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява №29979/04, пункт 70).
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Богунського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2019 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Охрімчук І.Г. Смілянець Е. С.