Іменем України
19 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/712/16
адміністративне провадження №К/9901/17397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (постановлена у складі колегії суддів Баранник Н.П., Дурасової Ю.В., Щербака А.А.) у справі №П/811/712/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати накладене на позивача рапортом помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_2 від 03.06.2016 року дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження; стягнути з Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області моральну шкоду, завдану позивачу у розмірі 1 гривня.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 03.06.2016 рапортом помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення УСБ України в Кіровоградській області ОСОБА_2 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. При цьому позивач вважає, що стягнення накладено на думку керівництва за його недбале ставлення до виконання службових обов'язків, що призвело до порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано накладене на ОСОБА_1 рапортом помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_2 від 03.06.2016 року дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, в решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивача безпідставо притягнено до дисциплінарної відповідальності за не виконання наказу, оскільки позивач не отримував ніякого наказу, оскільки відповідно до рапорту ОСОБА_2 . позивачу було надано вказівку.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності обставин, які є обов'язковою умовою для наявності моральної шкоди. Крім того, позивачем не надано розрахунку заявленої суми моральної шкоди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не погодився з вказаними висновками суду першої інстанції мотивуючи своє рішення тим, що позивач не заперечує, що доручення безпосереднього начальника ним своєчасно не було виконано, а про існування об'єктивних перешкод щодо його виконання позивач начальнику вчасно не доповів, як це передбачено положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Також, суд дійшов висновку про те, що дисциплінарне стягнення застосоване безпосереднім керівником позивача у межах наданих йому повноважень, у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що позивач не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки він суперечить наданим позивачем поясненням, наявним у справі доказам, показанням свідків, запереченням понадим на апеляційну скаргу. Також, позивач зазначає, що не маючи досвіду роботи та не будучи ознайомленим з у встановленому законом порядку із змінами та умовами праці та новими функціональними обов'язками, а також з нормативно-правовими актами, які регламентують порядок підготовки та складання дефектних актів та актів списання матеріальних цінностей не міг оперативно підготувати відповідну інформацію.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.04.2012 між позивачем - ОСОБА_1 та начальником Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на п'ять років з 21.06.2012 по 21.06.2017.
29.01.2013 наказом Начальника Управління СБ України в Кіровоградській області №13-ос позивача виведено в розпорядження прямого керівника - начальника УСБУ в Кіровоградській області.
12.05.2016 начальником УСБУ в Кіровоградській області винесено розпорядження №15/ДСК «Про організацію діяльності на момент розпорядження ОСОБА_1 ». Зазначеним розпорядженням визначено безпосереднім начальником на період перебування у розпорядженні призначено помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області або особу, яка тимчасово виконує його обв'язки, а серед обов'язків передбачено й складання дефектних актів на проведення поточних та капітальних ремонтів будівель і споруд (а.с.42-43).
29.01.2013 року наказом №13-ос начальника Управління СБ України в Кіровоградській області позивача виведено в розпорядження прямого керівника - начальника УСБУ в Кіровоградській області.
12.05.2016 начальником УСБУ в Кіровоградській області винесено розпорядження №15/ДСК, яким безпосереднім начальником позивача на період перебування останнього у розпорядженні призначено помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області або особу, яка тимчасово виконує його обв'язки.
26.05.2016 начальником СГЗ УСБУ В Кіровоградській області ОСОБА_2 позивачу надано вказівку надати допомогу інженеру ОСОБА_4 у підготовці дефектних актів та актів списання матеріальних цінностей.
02.06.2016 позивач рапортом доповів про причини не виконання доручення, з посиланням, зокрема і на те, що вказівка начальника суперечить вимогам п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та ст.31 Кодексу законів України про працю, оскільки керівник не має права вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
26.05.2016 безпосереднім начальником позивачу було наказано надати допомогу інженеру ОСОБА_4 у підготовці дефектних актів та актів списання матеріальних цінностей.
Рапортом помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_2 від 03.06.2016 на ОСОБА_1 за невиконання у встановлений строк наказу накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Позивач, вважаючи безпідставним застосування до нього дисциплінарного стягнення, звернувся до суду з даним позовом.
Суд погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007 військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Наказом Служби Безпеки України №772 від 14.10.2008 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (далі - Інструкція).
Згідно п.4.9 Інструкції зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.
Начальники, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці, зобов'язані організовувати їх службову діяльність, здійснювати контроль за нею відповідно до вимог військових статутів Збройних Сил України, Положення, інших нормативно-правових актів та несуть відповідальність за дотримання встановлених термінів перебування підлеглих у розпорядженні.
На військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні начальника органу, підрозділу, закладу, установи, до призначення на посаду або звільнення з військової служби може покладатися: виконання окремих завдань, що визначаються тимчасовими функціональними обов'язками, які затверджуються наказом (розпорядженням) по органу, підрозділу, закладу, установі протягом 5 робочих днів з дати видання наказу про зарахування у розпорядження військовослужбовця або надходження такого наказу в орган, підрозділ, заклад, установу. Про виконання окремих обов'язків (завдань) чи тимчасове виконання військовослужбовцем обов'язків за вакантною (невакантною) посадою йому доводиться під особистий підпис під час ознайомлення з таким наказом (розпорядженням).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом №13-ос начальника Управління СБ України в Кіровоградській області позивача виведено в розпорядження прямого керівника - начальника УСБУ в Кіровоградській області, а 12.05.2016 року начальником УСБУ в Кіровоградській області винесено розпорядження №15/ДСК, яким безпосереднім начальником позивача на період перебування останнього у розпорядженні призначено помічника начальника Управління (з господарської діяльності) - начальника сектору господарського забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області або особу, яка тимчасово виконує його обв'язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначеними наказами позивача було ознайомлено під підпис, чого він не заперечував. Посадовими обов'язками позивача на період перебування у розпорядженні начальника Управління СБ України в Кіровоградській області, передбачено зокрема і складання дефектних актів на проведення поточних та капітальних ремонтів будівель і споруд, виконання інших доручень і завдань керівництва управління та сектору.
Спірні правовідносини крім Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007р. №1262 (далі - Положення №1262), регулюються: Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999р. №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999р. №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту закріплено право командира - віддавати накази і розпорядження та обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження, а також передбачено, що наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
За змістом статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Відповідно до частини першої статті45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Пунктом 68 «а» Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів може бути накладено таке дисциплінарне стягнення як зауваження.
За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що посадовими обов'язками позивача на період перебування у розпорядженні начальника Управління СБ України в Кіровоградській області було передбачено, зокрема, складання дефектних актів на проведення поточних та капітальних ремонтів будівель і споруд, виконання інших доручень і завдань керівництва управління та сектору, про що позивач був ознайомлений під підпис, та що 26.05.2016 позивач отримав наказ про допомогу у підготовці дефектних актів та актів списання матеріальних цінностей, а лише 02.06.2016 позивач рапортом доповів про причини не виконання доручення, та що доручення начальника не було виконано, а про існування об'єктивних перешкод щодо його виконання позивач не доповів начальнику вчасно, як це передбачено положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Суд вважає обгрнутованим висновок суду апеляційної інстарнції про те, що дисциплінарне стягнення застосоване безпосереднім керівником позивача у межах наданих йому повноважень, у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення відсутні.
Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу треба залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
судді Н.А.Данилевич
Н.В.Шевцова