20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10627/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Каленюк Ж.В.) в адміністративній справі № 154/1610/19 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій або бездіяльності протиправними та стягнення премії,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії чи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) стосовно невиконання рішення суду від 08 квітня 2019 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно зняту премію у розмірі 10 % за грудень 2018 року у сумі 1012,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що підставою позбавлення його премії за грудень 2018 року у розмірі 10 % стало притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 26 листопада 2018 року № 92-од. Проте цей наказ судом визнано протиправним та скасовано, а тому премія за грудень 2018 року зменшена на 10 % незаконно і має бути йому донарахована. Також зазначив, що порядок виплати премії встановлений Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, а також Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260. В порушення положень цих нормативно-правових актів відповідач не виплатив незаконно зняту премію після набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовував тим, що сума виплаченої згідно з наказом від 03 травня 2019 року № 28-од премії не відповідає розміру 10 %, а також цю суму виплачено за листопад 2018 року, а на підставі наказу від 26 листопада 2018 року № 92-од його було позбавлено премії за грудень 2018 року. Стверджує, що він недоотримав на картковий рахунок 1012,00 грн (10 %) премії за грудень 2018 року.
Також зазначає, що суд першої інстанції повинен був розглядати справу в загальному провадженні, а не в спрощеному. Внаслідок цього він був позбавлений права доведенні перед судом усіх дійсних обставин справи, які суд повинен був з'ясувати.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, про що свідчить копія посвідчення офіцера НОМЕР_1 (а.с. 7).
Старший лейтенант ОСОБА_1 займає посаду офіцера мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 листопада 2018 року № 92-од «Про результати службового розслідування по факту порушення розпорядку дня старшим лейтенантом ОСОБА_1 » офіцеру мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старшому лейтенанту ОСОБА_1 за неналежне ставлення до військової служби, порушення розпорядку накладено дисциплінарне стягнення - догану.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року № 857/2737/19 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року (справа № 140/2478/18) та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 листопада 2018 року № 92-од про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани (а.с. 68 - 76).
Листом кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 07 травня 2019 року № 116/9/кц/2/2380 на звернення ОСОБА_1 останньому повідомлено, що на виконання постанови суду апеляційної інстанції у справі № 140/2478/18 військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_4 видав наказ від 03 травня 2019 року № 28-од про скасування наказу від 26 листопада 2018 року № 92-од та внесено відповідні зміни (записи) до службової картки щодо скасування дисциплінарного стягнення, повернення попередньо утриманої премії в розмірі 10 % за грудень 2018 року; належні кошти виплачено у повному обсязі.
ОСОБА_1 , вважаючи, що відповідач вчинив протиправні дії та одночасно допустив бездіяльність стосовно невиконання рішення суду від 08 квітня 2019 року, звернувся до суду з позовом про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно знятої премії за грудень 2018 року у сумі 1012,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів та не надав доказів порушення його прав відповідачем, пов'язаних із реалізацією постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 140/2478/18 у зв'язку із скасуванням наказу Володимир-Волинського ОРВК від 26 листопада 2018 року № 92-од про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
Доводи позивача є надуманими та не узгоджуються з наведеними вище судом нормативно-правовими актами та встановленими на підставі письмових доказів фактами.
А відповідач належними та допустимими доказами довів про відновлення майнових прав ОСОБА_1 шляхом виплати за листопад 2018 року премії у розмірі 10 %, тобто тієї суми, на яку йому була зменшена премія наказом Володимир-Волинського ОРВК від 03 грудня 2018 року № 308-од у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення на підставі наказу від 26 листопада 2018 року № 92-од.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до абзацу першого частини першої, частин другої - четвертої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 передбачено, що премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу включає поряд з щомісячними основними видами грошового забезпечення (серед них посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років) також і премію у складі інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (пункт 4 розділу І Порядку № 260).
Згідно з пунктами 3, 8 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина), накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення. Щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ХVI Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення “догана”, оголошеного наказом командира військової частини, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії. Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Як видно з матеріалів справи, телеграмою Міністра оборони України від 26 березня 2018 року № 248/1479 (а.с. 54 - 67) до посадових осіб, у тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_3 , доведено вимоги щодо порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році. Так відповідно до пункту 3 телеграми встановлено перерахувати посадові оклади, оклади за військовим званням, визначено розміри щомісячної надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Також надано дозвіл командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) встановити щомісячну премію військовослужбовцям; визначений за доведеним у пункті 15 розмір щомісячної премії є фіксованим до прийняття Міністром оборони України рішення щодо встановлення її нових розмірів. Одночасно доведено схеми тарифних розрядів за посадами офіцерського, сержантського та старшинського складу, розміри щомісячної премії за відповідними тарифними розрядами (додатки 1, 3 ).
Відповідно до 15-го тарифного розряду, тарифного коефіцієнта 2,16 посадовий оклад ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року становить 3810,00 грн. Премія, нарахована згідно з тарифним розрядом, тарифним коефіцієнтом та посадовим окладом, які були затверджені директором департаменту фінансів Міністерства оборони України на 2018 рік, становить 2895,60 грн (або 76 % посадового окладу).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03 грудня 2018 року № 308-од премійовано військовослужбовців військових комісаріатів Волинської області за листопад 2018 року (пункт 1 наказу), у тому числі офіцера мобілізаційного відділення Володимир-Волинського ОРВК старшого лейтенанта ОСОБА_1 у сумі 2606,60 грн. У пункті 3 цього наказу обумовлено, що відповідно до розділу ХVI Порядку № 260 премія за листопад місяць нижче перейменованим військовослужбовцям виплачується у таких розмірах: 90 % розміру премії у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення “догана” старшому лейтенанту ОСОБА_1 , офіцеру мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 (наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 листопада 2018 року № 92-од).
Отже, з наведене свідчить про те, що позивачу ОСОБА_1 на підставі наказу Волинського ОВК від 03 грудня 2018 року № 308-од у листопаді 2018 року виплачено премію у розмірі 90 %, тобто на 10 % менше фіксованого розміру щомісячної премії (або менше на 289,56 грн), як це визначено пунктом 3 розділу ХVI Порядку № 260.
Також з матеріалів справи видно, що листом від 10 травня 2019 року № 1382 Володимир-Волинський ОРВК довів до відповідача постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 857/2737/19 та свій наказ від 03 травня 2019 року № 28-од “Про внесення змін до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 № 92 від 26 листопада 2018 року”.
На підставі доведених постанови суду та наказу Володимир-Волинського ОРВК від 03 травня 2019 року № 28-од, пунктом 2 наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14 травня 2019 року № 127-од “Про внесення змін в деякі накази військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ” внесено зміни до наказу від 03 грудня 2018 року № 308-од стосовно виплати премії ОСОБА_1 (рядок 11 абзацу третього пункту 1), замінивши цифри 2606,04 грн на 2895,60 грн (а.с. 77, 82 - 83).
Таким чином, на підставі наказу відповідача від 14 травня 2019 року № 127-од премія ОСОБА_1 за листопад 2018 року становить 2895,60 грн - 100 % фіксованого її розміру.
Доказів того, що у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення у виді догани наказом Володимир-Волинського ОРВК від 26 листопада 2018 року № 92-од ОСОБА_1 отримував у грудні 2018 року премію, меншу фіксованого розміру місячної премії, останній не надав.
У свою чергу, з архівної відомості № 38 за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року видно, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 було виплачено грошове забезпечення за листопад 2018 року, у тому числі премію у сумі 2606,04 грн. Розмір виплаченої у січні 2019 року премії у складі грошового забезпечення за грудень 2018 року становить 2895,60 грн (тобто, повний її розмір). Наведене спростовує доводи ОСОБА_1 про недоплату йому 10 % премії за грудень 2018 року. При цьому ОСОБА_1 ніяк не обґрунтовує суму премії - 1012,00 грн, яку він вважає недоплаченою йому у розмірі 10 %.
У квітні 2019 року проведено коригування премії за вересень та листопад 2018 року (її розмір доведено до 2895,60 грн за кожен із вказаних місяців). Згідно з роздавальною відомістю № 218 за травень 2019 року (а.с.85), різницю між виплаченим розміром премії у вересні та листопаді 2018 року та повним розміром премії (а всього 579,12 грн, тобто, по 289,56 грн за кожний із цих періодів) після проведення відповідних відрахувань податків і зборів перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 ; всього перераховано 570,43 грн.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач самостійно відновив право позивача на премію у повному розмірі за листопад 2018 року ще до звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом.
Як і погоджується з тим, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджену наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260, та Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550, оскільки такі втратили чинність ще 20 липня 2018 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач належними та допустимими доказами довів, що майнові права ОСОБА_1 відновлено шляхом виплати за листопад 2018 року премії у розмірі 10 %, а доводи позивача про невиплату премії у розмірі 10 % у сумі 1012,00 грн не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та нормативно-правовими актами.
Щодо аргументів апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку, а також через складність та інші обставини.
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд першої інстанції, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, не допустив порушення процесуального права.
Щодо аргументів апелянта стосовно не з'ясування всіх обставин справи та позбавлення його права на доведення перед судом усіх дійсних обставин справи, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частинами першою та другою статті 159 КАС України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин першої та другої стаття 261 КАС України, яка встановлює особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частинами п'ятою, восьмою статті 262 КАС України, яка визначає особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Судом встановлено, що на позов ОСОБА_1 відповідач подавав відзив. Ознайомившись із цим відзивом, позивач подав до суду відповідь на відзив, на яку у свою чергу Волинським ОВК подано заперечення.
У зазначених письмових заявах по суті спору сторонами було викладено свої доводи та обгрунтування щодо вирішення спору та долучено до них письмові докази. Разом з тим, сторони у цих заявах по суті спору не зазначали та окремо не подавали суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року в адміністративній справі № 154/1610/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова у повному обсязі складена 20 листопада 2019 року.