20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9126/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника позивача Присяжнюк Г .Г.,
представника відповідача Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Качур Р.П.,
час ухвалення рішення - 04.07.2019 року, 12:04 год.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 09.07.2019 року,
У березні 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування до розміру пенсійного забезпечення не передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з державної служби, та деяких інших осіб» обмежень, застосованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без застосування ч. 7 ст. 43, виходячи із складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за таємність, за особливі умови служби та премії) встановлених на момент призначення пенсії, з врахуванням змін їх розміру, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; проведення виплати недоплачених з 01.01.2018 року сум пенсійного забезпечення однією сумою.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року без застосування обмеження максимальним розміром. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Вимоги скарги обґрунтовує тим, що чинне законодавство встановлює обмеження максимального розміру пенсії, зокрема і Закон України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668, з наступними змінами і доповненнями), положення якого неконституційними не визнавались, а тому підлягають застосуванню. Крім того, позивачу виплачується пенсія не за вислугу років, а по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній. Просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 1997 року є пенсіонером МНС України та перебуває на обліку у відповідача.
Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
У зв'язку з прийняттям КМУ 21.02.2018 року постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», в квітні 2018 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідачем оскаржується рішення в частині зобов'язання виплатити пенсію позивачу без обмеження граничним розміром.
Даючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
За правилами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30.08.2017 року КМУ прийняв постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії сторонами не оспорюється.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії, апеляційний суд зазначає наступне.
Ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону № 2262 зі змінами, зокрема:
- ч.7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення ч.7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону № 2262 зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону 2262, щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 20.12.2016 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262 відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року ст. 43 Закону № 2262 не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774 до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Посилання відповідача на Закон № 3668 колегія суддів не бере до уваги, оскільки цим Законом передбачено, що дія положень щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються після набрання ним законної сили, тобто з 01.01.2016 року, а пенсія позивачу призначена до вказаного часу.
Також відповідач звертає увагу на те, що позивачу не виплачується пенсія за вислугу років. Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на те, що з 01.11.1997 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років, а в подальшому, відповідно до його заяв, з 2005 року переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років.
Таким чином, встановлена обставина не впливає на право позивача на перерахунок пенсії, проте є обставиною, що може вплинути на виконання рішення суду. За таких обставин, оскаржуване рішення слід змінити, виключивши з абзацу 2 резолютивної частини рішення словосполучення «за вислугу років».
Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.001276 - змінити, виключивши з абзацу 2 резолютивної частини рішення словосполучення «за вислугу років».
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 20 листопада 2019 року.