Справа № 709/1325/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чубай В.В.
20 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАВ №1297170 від 5 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 225 грн.; закриття справи про адміністративне правопорушення.
Чорнобаївський районний суд Черкаської області своїм рішенням від 18 вересня 2019 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом не було з'ясовано куди (у якому напрямку) і звідки рухався позивач; де саме його зупинив інспектор поліції; яким чином організовано дорожній рух на цьому відтинку дороги, зокрема місце розташування усіх дорожніх знаків і яких саме, у тому числі дорожнього знаку, який порушив позивач та видимість цього дорожнього знаку; правові підстави встановлення дорожніх знаків, дорожньої розмітки та інше.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1297170 від 5 липня 2019 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф в сумі 225 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 05.07.2019 року о 13:24 год. позивач керуючи транспортним засобом Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Балтійській, 176 у м.Дніпро, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.4 «Рух з причепом заборонено та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив вимоги розділу вимоги п.8.4 (в) ПДР.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесені до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 05.07.2019 року о 13:24 год. позивач керуючи транспортним засобом Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Балтійській, 176 у м.Дніпро, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.4 «Рух з причепом заборонено та здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив вимоги розділу вимоги п.8.4 (в) ПДР.
Підпунктом 8.4. (в) ПДР України визначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваній постанові не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи про встановлення факту допущення позивачем порушення вимог пункту 8.4. «в» ПДР України, відсутнє також і посилання на покази свідків, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.
При цьому позивач від початку заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, спілкуючись з інспектором, зазначав про те, що ним не було допущено жодного порушення вимог ПДР України.
Однак, незважаючи на вказану обставину, відповідачем під час оформлення матеріалів про адміністративне порушення не вжито будь-яких додаткових заходів з метою підтвердження належними та допустимими доказами в розумінні статті 251 КУпАП обставин спірної дорожньої-транспортної ситуації за участю позивача.
Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вимоги наведеної вище норми процесуального закону не виконано.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України- залишити без задоволення.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2019 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев