20 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11742/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, ухвалене суддею Смоковичем В.І. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 140/2086/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 23 вересня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 23 вересня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і 22.09.2017 року виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення відповідно до наказу командира № 232. Позивач зазначає те, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області та з 23.09.2017 року отримує пенсію за вислугою років і вважає, що має право на включення до розміру грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди.
У травні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з проханням здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом № 4701/П-01 від 15.05.2019 року відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
Оскільки, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, то позивач вважає, що відповідач порушив його право на належний рівень пенсійного забезпечення, у зв'язку з чим просить захистити порушене право шляхом визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням до складових грошового забезпечення додаткової грошової винагороди.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив позивач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
У обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає те, що архівною довідкою № 978 від 22 жовтня 2018 року виданою Центральним архівним відділом Національної гвардії України підтверджується те, що позивач у листопаді-грудні 2015 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 1620 грн. Довідкою про обсяги грошового забезпечення виданою військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України підтверджується те, що позивач за період з січня 2016 року по серпень 2017 року отримав щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 59550 грн. Всього за останніх 24 місяці перед звільненням позивачу виплачено 66030 грн. щомісячної додаткової грошової винагороди, з якої сплачено єдиний соціальний внесок.
Позивач зазначає те, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Тому, позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди.
При цьому, позивач зазначив, що видача довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, стосується перерахунку пенсій на підставі прийнятих Кабінетом Міністрів України постанов про зміну складових грошового забезпечення і не стосується подання документів про перерахунок призначеної пенсії особисто пенсіонером.
Позиція відповідача у справі зводиться до того, що предмет спору у цій справі відсутній, оскільки відповідач призначив позивачу пенсію на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України про розміри грошового забезпечення. Так як, в цій довідці не було зазначено про щомісячну додаткову грошову винагороду позивача, а іншої довідки позивач не надав, то відповідач вважає, що фактичних підстав для перерахунку пенсії немає.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з 23.09.2017 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідач обчислив пенсію позивача виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років (35%), середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі надбавка за високі досягнення або виконання особливо важливих завдань (50%), премія (575%).
01 січня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивачу, згідно з довідкою Головного управління Національної гвардії України № 27/33/5-48 від 20 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, в якій зазначено: посадовий оклад - 3 080 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням «прапорщик» - 950 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 1 813 грн. 50 коп.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою щодо перерахунку призначеної пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які не були враховані при обчисленні пенсії, а саме, щомісячної додаткової грошової винагороди, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, премії. До заяви додав оригінали довідок військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 50/41/33-1208 від 07 вересня 2018 року, № 50/Н1/32-91 від 22 січня 2019 року та Центрального архівного відділу Національного гвардії України № 978 від 22 жовтня 2018 року про розмір отриманої щомісячної премії та щомісячної додаткової грошової винагороди з яких сплачено страхові внески.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області 15.05.2019 року листом № 470/П-01 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав для врахування до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, одноразової премії.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки така входила до складу грошового забезпечення позивача, виплачувалась щомісячно, і з якої щомісячно сплачувались страхові внески. Однак, на думку суду першої інстанції, таке право позивача може бути реалізоване в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, шляхом надання державним органом, з якого особу було звільнено зі служби, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у разі, якщо довідка видана в рамках процедури визначеної цим Порядком, а саме: з підстав наявності рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Тобто, суд першої інстанції зробив висновок про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.
Ураховуючи наведене, отримувана позивачем, згідно з довідками про види грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 50/41/33-1208 від 07 вересня 2018 року, № 50/Н1/32-91 від 22 січня 2019 року та Центрального архівного відділу Національного гвардії України № 978 від 22 жовтня 2018 року, щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, на думку апеляційного суду, позивач має право на перерахунок розміру призначеної пенсії.
При цьому, апеляційний суд вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки ця постанова регулює порядок перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
У цій справі, позивач просить провести перерахунок пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди на яку він мав право при призначенні пенсії і вимога позивача не пов'язана з перерахунком пенсії, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Отже, перерахунок раніше призначених пенсій на підставі документів поданих особою, якщо такий перерахунок не пов'язаний з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, врегульований нормами Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права для вирішення цього спору, а тому, на думку апеляційного суду, помилково відмовив в задоволенні позову.
Що стосується строку звернення до суду, апеляційний суд встановив, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 04 липня 2019 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на те, що позивач дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 4701/П-01 від 15.05.2019 року, апеляційний суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.
Водночас, частиною 3 статті 51 цього Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд також акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі № 826/4418/14.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі «Чуйкіна проти України» констатував: «суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені».
Враховуючи те, що ОСОБА_1 на час призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди і надав відповідачу відповідні довідки про розмір цих додаткових видів грошового забезпечення, а відповідач відмовив у проведенні перерахунку розміру пенсії, то такі дії відповідача є протиправними.
Тому, на думку апеляційного суду, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 23 вересня 2017 року протиправними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області здійснити з 23 вересня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Суми щомісячної додаткової грошової винагороди є зазначені в довідках про види грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 50/41/33-1208 від 07 вересня 2018 року, № 50/Н1/32-91 від 22 січня 2019 року та Центрального архівного відділу Національного гвардії України № 978 від 22 жовтня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в справі № 140/2086/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 23 вересня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 23 вересня 2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Я. С. Попко
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 20.11.2019 року