Справа № 320/2442/19
про залишення апеляційної скарги без руху
19 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 06 листопада 2019 року за вх.№3069/19.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року.
Апеляційну скаргу відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року зареєстровано судом першої інстанції 06 листопада 2019 року за вх. № 3069/19.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
З матеріалів справи та апеляційної скарги у суду немає можливості встановити дату отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення.
Разом з тим, у тексті апеляційної скарги відсутнє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, як і відсутні причини його пропуску та докази їх поважності.
Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Окремо слід зазначити, що з набранням чинності Закону від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його органи не звільнені від сплати судового збору, судовий збір суб'єктом владних повноважень сплачується на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2019 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року становить 1152 грн. 60 коп. (1921*0,4*150%).
В апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому відповідач посилається на відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1152 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA658999980000034312206081055 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві
10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова