Справа № 295/12526/18
Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Федосюк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
21.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 04.09.2019 позов задоволено: скасовано постанову від 11.09.2018 року №693-ДК/0342По/08/01-18, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області Стаховим І.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь держави судовий збір у сумі 704,80 гривень.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 11.09.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області Стаховим І.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №693-ДК/0347П/07/01-18.
Відповідно до змісту протоколу, зі слів мешканців села Старий Солотвин та відповідно до довідки сільської ради ОСОБА_1 на земельній ділянці державної форми власності кадастровий номер 1820886500:05:000:2229 сільськогосподарського призначення загальною площею 56,1807 га провів обробіток ґрунту та посів сільськогосподарських культур (кукурудзи). На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою, площею 56,1807 га, за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано, рішення органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь-яких інших державних органів про передачу вищевказаної земельної ділянки у власність або користування відсутнє, що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.
11.09.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Стаховим В.І. винесено постанову від №693-ДК/0342По/08/01-18, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем докази не підтвердили правомірність його дій, інших доказів, які б вказували на вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано та судом не встановлено. Разом з тим, позивача не було сповіщено ні про сам факт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, ні про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком, зважаючи на наступні підстави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч.1 ст. КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.
У відповідності до статті 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як зазначено у оскаржуваній постанові, за згадане порушення, тобто порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, передбачена відповідальність згідно з ст.53 -1 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За правилами ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли с дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В ході розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог зазначеної статті розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся за відсутності даних про своєчасне та належне його сповіщення про місце і час розгляду справи.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.09.2018 року №693-ДК/0347-П/07/01-18 зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 11.09.2018 у приміщенні Відділу у Бердичівському р/н. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Встановлено, що копію протоколу про адміністративне правопорушення із вказаною датою та місцем розгляду справи, позивач отримав лише 17 вересня 2018 року (а.с.6-7), тобто після розгляду справи, що свідчить про несвоєчасне повідомлення позивача про місце і час розгляду справи.
Таким чином, позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а тому і не був обізнаний про вказані обставини, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
Доводи апелянта про те, що порушення прав позивача передбачених ст.268 КУпАП спростовується тим, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 172-4, 172-9, 173, 173-2, частиною третьою ст. 178, ст. 185, 185-1, 185-7,187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак позивач притягується за іншою нормою КУпАП, а тому присутність позивача є не обов'язковою, колегія суддів відхиляє, оскільки ст.268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення 11.09.2018 у відповідача були відсутні докази про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова прийнята без належного повідомлення позивача у встановленому порядку про місце й час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду звід 03 квітня 2019 року у справі №712/1054/15-а (№К/9901/5953/18).
Щодо посилання суду першої інстанції на ст.277-2 КУпАП, якою передбачено, що повідомлення про розгляд справи (особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляд справи, то судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що вказана стаття КУпАП стосується лише розгляду справ про адміністративне правопорушення безпосередньо у суді, тоді як розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбувся в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Разом з тим, згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що із наявних в матеріалах справи доказів та за наведених позивачем у своїй позовній заяві обставин і наданих у судовому засіданні пояснень, не можна достовірно вважати, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а неповідомлення позивача не є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
За встановлених обставин справи саме таким чином і мав діяти суд першої інстанції.
З цих підстав, виходячи із згаданих повноважень, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом.
Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Згідно п. 4 ч. 1, ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були неправильно застосовані норми чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям рішення про часткове задоволення позовних вимог зі скасуванням постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2018 №693-ДК/0342По/08/01-18 та направленням справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на новий розгляд до компетентного органу.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 вересня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову від 11.09.2018 року №693-ДК/0342По/08/01-18, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області Стаховим І.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення надіслати на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.