Справа № 560/1947/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
19 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року (повний текст рішення складено 02.08.2019 року, м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області, щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах;
- визнати неправомірним рішення № 1716 від 26 лютого 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у не зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року, та зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 15 жовтня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 05 липня 1986 року працював трактористом в колгоспі ім. XXII з'їзду КПРС (1986-1991 р.р.), потім КСП "Мрія"(1992 - 1997 р.р.), потім СБК "Мрія" (1998 - 1999 р.р.), потім СТзОВ "Мрія" (2000 - 2010 р.р.) с. Сокіл практично всю свою трудову діяльність я пропрацював в колгоспі трактористом це підтверджено записами трудової книжки, де чітко видно роки і трудовий мінімум який позивач відпрацьовував та закріплено архівними довідками виданих відповідно до чинного законодавства районним трудовим архівом. Позивач вказує, що звертаючись до відповідача для призначення пенсії подав належним чином завірену копію трудової книжки, архівної довідки № С-1282/04-03 від 01 листопада 2018 року, архівної довідки № С-1283/04-03 від 01 листопада 2018 року, архівної довідки №С-1284/04-03 від 01 листопада 2018 року, архівної довідки № С-1285/04-03 від 01 листопада 2018 року, архівної довідки № С-749/01-27 від 14 вересня 2018 року, довідки №185/135/2-18 від 05 листопада 2018 року. 11 березня 2019 року листом за №6868/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні пенсії, вказуючи що відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка, видані підприємствами організаціями, установами або їх правонаступниками. У цьому документі має бути вказано: період роботи, що зараховується до пільгового стажу; професія; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена Довідка; зайнятість основною роботою протягом повного робочого дня повного польового періоду в рослинництві, або на протязі календарного року в тваринництві. Рішенням ГУ ПФУ від 26 лютого 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи - 20 років, також відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами, хоча цей період підтверджений і записами трудової книжки і архівною довідкою. На підставі викладеного позивач вказує, що втратив право отримувати пенсію за віком на пільгових умовах з 15 жовтня 2018 року відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано до суду першої інстанції відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що при зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 надав довідки, уточнюючі пільговий характер роботи у зв'язку із чим головним управлінням проведено звірку достовірності видачі уточнюючих довідок. За результатами перевірки виявлено, що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками КСП "Мрія" за 1986-2010 роки посаду, на якій працював ОСОБА_1 , не вказано, а книги обліку трудового стажу на зберігання в районний трудовий архів не передавались. Виходячи з вищевикладеного, на думку відповідача, так як первинна документація, яка б підтверджувала роботу на посаді тракториста на виробництві сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району за оспорювані періоди роботи, позивачем не надана, тому вимога Закону щодо підтвердження факту роботи трактористом, а також безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. 20 Постанови № 637 за вищезазначений період не виконана. До стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення не враховано період роботи з 01 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року згідно довідки, уточнюючої характер роботи, виданої головою ліквідаційної комісії СТОВ Виробнича фірма "Мрія" від 23 листопада 2018 року № 1, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинним документами. Згідно наявних документів пільговий стаж роботи трактористом-машиністом позивача становить 5 років 3 місяці 28 днів, страховий стаж - 36 років 8 місяців 19 днів. Відповідач стверджує, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, а тому підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону немає.
У свою чергу, позивач подав до суду першої інстанції відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач звернувся в установу відповідача для призначення йому пенсії на пільгових умовах згідно з ст. 13 п. "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення", як тракторист, який має загальний трудовий стаж 36 років, 8 місяців та 19 днів, із них 28 років, 11 місяців та 2 дні він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської діяльності в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства. При цьому, позивачем було надано для призначення пенсії всі необхідні документи, в т. ч. трудову книжку та архівні довідки про розмір нарахованої заробітної плати для призначення пенсії. Між тим, як стверджує позивача, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки на його думку за період роботи з 01 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року згідно з довідкою №1 від 23 листопада 2018 року, виданою Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" не зазначається назва посади, що суперечить вищезазначеному Порядку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 26 лютого 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, як трактористу-машиністу в сільському господарстві. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи трактористом з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 15 жовтня 2018 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 02.08.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що Головним управлінням проведено звірку підстав видачі уточнюючих довідок та достовірність вказаної інформації. За результатами перевірки виявлено, що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками КСП "Мрія" за 1986-2010 роки посаду, на якій працював ОСОБА_1 не вказано, а книги обліку трудового стажу на зберігання в районний трудовий архів не передавались. Таким чином, ло стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення не враховано період роботи з 01.07.1986 року по 11.02.2010 року згідно довідки, уточнюючої характер роботи, виданої головою ліквідаційної комісії СТОВ Виробнича фірма "Мрія" від 23.11.2018 року №1, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами. Таким чином, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницької області діяло правомірно, відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 30.10.2019 року призначено до апеляційного розгляду.
Позивач, скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому стверджує, що у трудовій книжці позивача містяться відомості щодо прийняття останнього на посаду тракториста в 1986 році. Записів про те, що позивач виконував іншу роботу в період з 1986 року по 2010 рік немає. Крім того, до матеріалів справи додатково долучена уточнююча довідка голови ліквідаційної комісії про те, що ОСОБА_1 дійсно працював трактористом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового сезону в рослинництві як доказ у справі яка не спростована апелянтом у встановлений законом спосіб. Водночас, зазначив, що запис в трудову книжку про призначення позивача на посаду тракториста був внесений до затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ №637 в 1993 році.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 після досягнення 55 років 28 листопада 2018 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Листом № 6868/03 від 11 березня 2019 року відповідач повідомив, що підстави для зарахування періоду роботи з 01 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року до пільгового стажу на посаді тракториста відсутні. Пільговий стаж роботи трактористом, підтверджений документами, становить 5 років 3 місяці 28 днів, страховий стаж - 36 років 8 місяців 19 днів. Крім цього, у вказаному листі відповідач зазначив, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України від 26 лютого 2019 року № 1716 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами статті 114 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 20 років. Відмову відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстав викладених в листі № 6868/03 від 11 березня 2019 року та Рішення головного управління Пенсійного фонду України від 26 лютого 2019 року № 1716 позивач вважає неправомірними, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем до Пенсійного фонду надавались довідку СТОВ "Мрія" від 23 листопада 2018 року №1 про те, що в період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1992 року, з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 11 лютого 2010 року ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом і був безпосередньо задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві. Вказані відомості у довідці СТОВ "Мрія" від 23 листопада 2018 року №1 про роботу позивача трактористом повністю відповідають записам в його трудовій книжці. Таким чином, фактично відповідачем протиправно до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах не зараховано позивачу: періоди роботи трактористом з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зважає на таке.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України 1788-XII трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
У випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.
У пункті 1 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», яке було надане до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який є чинний і сьогодні у незмінній редакції, зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Управління Пенсійного фонду України зобов'язане здійснювати нарахування пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який має вищу юридичну силу, ніж положення постанов Пенсійного Фонду України. Зазначений Закон не передбачає надання первинних документів у разі наявності відомостей про роботу в трудовій книжці.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач разом із заявою подав до Пенсійного фонду трудову книжку, яка містить усі необхідні записи та підтверджує роботу позивача трактористом у вказані періоди, що було підтверджено суду в ході дослідження оригіналу трудової книжки під час судового засідання, оглянувши оригінал трудової книжки позивача суд не встановив жодних виправлень підчищень, тощо.
Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем до Пенсійного фонду надавалась довідку СТОВ "Мрія" від 23 листопада 2018 року №1 про те, що в період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1992 року, з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 11 лютого 2010 року ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом і був безпосередньо задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві. Вказані відомості у довідці СТОВ "Мрія" від 23 листопада 2018 року №1 про роботу позивача трактористом повністю відповідають записам в його трудовій книжці. Оцінюючи наведене, колегія суддів погоджується, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи трактористом з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року . Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо зарахування позивачу для призначення пенсії вказаного періоду роботи, оскільки факт роботи ОСОБА_1 трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції у вказаний періоди об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, що п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Аналізуючи вищезазначені положення чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним твердження суду першої інстанції, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 від 26 липня 2002 року датою народження ОСОБА_1 зазначено 14 жовтня 1963 року, а із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач звернувся 28 листопада 2018 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, тому призначення пенсії позивачу має здійснюватися з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 15 жовтня 2018 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів враховує, що Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS V. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС не доведено правомірність своїх дій при вирішенні заяви позивача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, тому його позовні вимоги підлягали задоволенню.
Підсумовуючи викладене вище, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки період роботи позивача з 05 липня 1986 року по 11 лютого 2010 року трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, підтверджений відповідними записами у трудовій книжці позивача та відповідними документами, що містяться в матеріалах справи, тому даний адміністративний позов підлягав задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції, рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.