Справа № 640/5833/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
20 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Шурка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0000024302 від 03.01.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.12.2018 заступником начальника відділу податкового супроводження банківських та небанківських фінансово-господарських установ управління податкового супроводження фінансових установ, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в ЄРПН, виписаних за період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки № 4014/28-10-43-02/14282829 від 10 грудня 2018 року.
В ході перевірки термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, відображених у додатку, який є невід'ємною частиною даного акту.
18.12.2018 представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» подав до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заперечення до акту про результати проведення камеральної перевірки, за результатами розгляду якої сформовано відповідачем відповідь на заперечення від 28 грудня 2018 року № 55220/10/28-10-43-02-11.
На підставі акта перевірки, податковим органом 03.01.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000024302, яким до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно статті 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 12881708,80 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1288170,88 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 164904,72 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 32980,95 грн, усього сума штрафу - 1321451,91 грн.
Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскаржуване рішення податкового органу відповідає нормам ПК України, а у позивача, в даному випадку, відсутні підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Слід зазначити, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Згідно з нормами пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Слід звернути увагу на те, що зазначеними приписами ПК України, визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, у свою чергу, виключають можливість притягнення платника податку до відповідальності лише у разі вчинення ним операцій, що звільнені від оподаткування або таких, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме, лише у двох випадках, коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) на постачання товарів/послуг для таких операцій.
Положеннями пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Приписи статті 195 Податкового кодексу України, визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 Податкового кодексу України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.
Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було досліджено, зокрема, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 479 до податкової накладної від 31 липня 2016 року № 484; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 480 до податкової накладної від 31 серпня 2016 року № 511; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 481 до податкової накладної від 30 вересня 2019 року № 521; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 482 до податкової накладної від 31 жовтня 2016 року № 501; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 484 до податкової накладної від 31 грудня 2016 року № 707; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 січня 2017 року № 485 до податкової накладної від 31 грудня 2016 року № 707; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 березня 2017 року № 609 до податкової накладної від 30 листопада 2016 року № 517; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28 лютого 2017 року № 540 до податкової накладної від 30 листопада 2016 року № 517; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28 лютого 2017 року № 547 до податкової накладної від 28 лютого 2017 року № 534; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 травня 2017 року № 600 до податкової накладної від 31 травня 2017 року № 597; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 липня 2017 року № 662 до податкової накладної від 31 травня 2017 року № 597; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 липня 2017 року № 663 до податкової накладної від 31 липня 2017 року № 659; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30 вересня 2017 року № 664 до податкової накладної від 30 вересня 2017 року № 660; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 жовтня 2017 року № 487 до податкової накладної від 31 жовтня 2017 року № 480; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30 листопада 2017 року № 407 до податкової накладної від 30 листопада 2017 року № 395; податкову накладну від 31 травня 2017 року № 601; податкову накладну від 30 вересня 2017 року № 663; в яких, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «X», тип податкової накладної позивачем визначено, як 08.
Крім того, у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15 лютого 2017 року № 535 до податкової накладної від 15 лютого 2017 року № 217; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 30 березня 2017 року № 614 до податкової накладної від 30 березня 2017 року № 537; податковій накладній від 31 серпня 2017 року № 641; податковій накладній від 21 червня 2018 року № 467; податковій накладній від 21 червня 2018 року № 468; податковій накладній від 21 червня 2018 року № 469 в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «X», тип податкової накладної позивачем визначено, як 02.
У розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 31 травня 2017 року № 598 до податкової накладної від 09 травня 2017 року № 106; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 30 листопада 2017 року № 405 до податкової накладної від 30 листопада 2017 року № 327; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 30 листопада 2017 року № 406 до податкової накладної від 30 листопада 2017 року № 328; податковій накладній від 23 квітня 2017 року № 480; податковій накладній від 04 квітня 2018 року № 327; податковій накладній від 08 червня 2018 року № 56 в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «X», тип податкової накладної позивачем визначено, як 11.
Також, у податковій накладній від 09 вересня 2017 року № 662; податковій накладній від 15 листопада 2017 року № 342; податковій накладній від 12 квітня 2017 року № 344 у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «X», тип податкової накладної позивачем визначено, як 14, а у податковій накладній від 19 вересня 2018 року № 476; податковій накладній від 25 травня 2018 року № 424; податковій накладній від 29 травня 2018 року № 425 у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зроблена помітка «X», тип податкової накладної позивачем визначено, як 15.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені (проставлені типи) у вказаних податкових накладних операції не відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування, а також до визначених статтею 197 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 1307, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ». Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи нижньої табличної частини. Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 відсотків, відображаються в окремих рядках нижньої табличної частини податкової накладної.
Варто звернути увагу на те, що з наданих стороною позивача до матеріалів справи податкових накладних слідує, що у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини не зроблена помітка «Без ПДВ», а рядки VII «Усього обсяги постачання при експорті товарів за ставкою 0%» та IX «Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування» у податкових накладних не заповнені, у той час, як у рядках ІІ та ІІІ «Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою» зазначені суми зобов'язань з податку на додану вартість.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що зазначення платником податків у податкових накладних типів - 02, 08, 11, 14 означає, що такі накладні не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, є обгрунтованим та цілком відповідає положеннями ПК України, що свідчить про відсутність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Посилання апелянта на те, що позивачем не було завдано шкоди ані бюджету, ані контрагентам, а тому, штраф за порушення строків реєстрації ПН/РК має суто технічний характер, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є пропорційним втручанням у право позивача на мирне володіння майном, на думку колегії суддів не є підставою для звільнення від відповідальності платника податків за порушення вимог податкового законодавства, адже дані штрафні санкції передбачені національним законодавством та відображені в Податковому кодексі України - підлягають застосуванню.
Проте, колегія суддів вважає звернути увагу на наступному.
З матеріалів справи слідує, що в наданій позивачем контрагенту податковій накладній було невірно вказана дата складання (із запізненням в один день), у зв'язку з чим, позивач здійснив коригування раніше зареєстрованої податкової накладної та реєстрацію нової податкової накладної № 317 від 21.06.2018 з правильною датою.
З урахуванням того, що вперше податкова накладна була подана позивачем вчасно, а подання нової податкової накладної № 317 від 21.06.2018 було обумовлено лише помилкою в даті виписки та не вплинуло на відповідних кількісний та вартісний показник, колегія суддів вважає, що подання нової накладної з виправленою датою, не може бути підставою для застосування до позивача штрафу за порушення строку її реєстрації.
Крім того, у зв'язку з технічною помилкою, по одній операції з придбання послуг компанії Euronet USA Inc. на дату 05.05.2017, позивачем було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних дві ідентичні податкові накладні з однаковою сумою зобов'язань з ГІДВ № 112 та № 440, з огляду на що, фактично відбулось дублювання податкових зобов'язань через зайво виписану податкову накладну.
Так, для обгрунтованого визначення зобов'язань з ПДВ за травень 2017 року, позивачем до податкового органу подано розрахунок коригування № 599 від 31.05.2017, який зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.06.2017 (із запізненням 4 дня). У графі «причина коригування» розрахунку коригування до податкової накладної № 112, платником податків було вказано «помилково виписана».
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків, оскільки обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникало, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов'язку. Також, оскільки позивачем після самостійного виявлення недоліків раніше зареєстрованих податкових накладних, здійснено відповідні розрахунки коригування до своєчасно зареєстрованих податкових накладних, відсутні підстави для накладення на штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних.
Таким чином, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача щодо нарахування відповідачем штрафу по податкових накладних, якими було виправлено помилки по своєчасно зареєстрованим податковим накладним, а тому, на переконання колегії суддів, позовні вимоги в цій частині (по податковим накладним № 317 та № 599) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги частково дають підстави для висновку про неповне дослідження обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0000024302 від 03.01.2019, яким нараховано Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» штраф у розмірі 10%, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування № 317 від 21.06.2018, № 599 від 31.05.2017 та прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0000024302 від 03.01.2019, в частині нарахування Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» штрафу в розмірі 10% - 8278,14 грн., за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування № 317 від 21.06.2018, № 599 від 31.05.2017.
У іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено 20.11.2019.