Справа № 580/678/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар
19 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського акружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з клопотанням про накладення штрафу на керівника відповідача за невиконання рішення.
Ухвалою Черкаського акружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про накладення штрафу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення клопотання позивача щодо накладення штрафу на керівника відповідача. В апеляційній скарзі вказував, що невиконання рішення суду від 17.04.2019 року є підставою для накладання на відповідача штрафу відповідно до ч.2 ст. 382 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що пов'язана з порушенням порядку розгляду клопотання ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 від 06.11.2018 (зареєстроване відповідачем 08.11.2018 за №П-8155/0/94-18);
-зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 від 06.11.2018 (зареєстроване відповідачем 08.11.2018 за №П-8155/0/94-18) та прийняти рішення у формі наказу згідно положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демкивської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
06.05.2019 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подати протягом одного місяця з дати набрання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №580/678/19 звіт про його виконання.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 набрало законної сили - 18.05.2019.
06.06.2019 на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов звіт, яким зазначено, що відповідачем у справі виконано рішення суду від 17.04.2019, а саме: повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 від 08.11.2018 за № П-8155/0/94-18 та прийнято рішення у формі наказу згідно положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демкивської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Додатком до звіту надано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.06.2019 № 23-1708/1419-СГ.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для накладання на суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення суду з огляду на наступне.
Згідно з статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 року, "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до ч. 6 статті 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Тому, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Проте, нормою ч.2 ст. 382 передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, умовою для накладання штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень є неподання останнім звіту про виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року.
Рішенням суду від 17.04.2019 в даній справі Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зобов'язувалося повторно розглянути клопотання та прийняти рішення у формі наказу згідно положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу або про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демкивської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Так, судом встановлено, що на виконання рішення суду від 17.04.2019, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ від 05.06.2019 № 23-1708/1419-СГ про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтованою площею 2,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Демкивської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Судом враховано, що наказ № 23-1708/1419-СГ від 05.06.2019 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою» Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято не порушуючи термін встановлений ухвалою суду від 06.05.2019.
Отже, оскільки умовою для накладання на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є не подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, а у даному випадку відповідачем 06.06.2019 року подано до суду звіт про виконання судового рішення від 17.04.2019 року, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про накладення штрафу на керівника відповідача відповідно до ч.2 ст. 382 КАС України.
При цьому, доводи апеляційної скарги стосовно невиконання позивачем рішення суду від 17.04.2019 року не є підставою для накладання на штрафу, так як зазначено вище та відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України умовою накладання на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є лише неподання звіту.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського акружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Н.В. Безименна