19 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 340/342/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Усатенка В'ячеслава Юрійовича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №340/342/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 р. апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 р., яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, залишено без змін.
05 серпня 2019 р. до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Усатенка В.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи.
У письмовому поясненні на заяву про винесення додаткового рішення відповідач просить відмови у її задоволенні з підстави подачі після закінчення строку на виконання судового рішення та відсутності належних доказів оплати позивачем послуг адвоката.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не прибули.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Частиною 1 статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Усатенком В.Ю. у відзиві на апеляційну скаргу від 06 травня 2019 р., було заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн. На виконання вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви представником позивача були долучені: копія договору про надання правової допомоги від 05.02.2019, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 30.04.2019, розрахунок до договору про надання правової допомоги від 30.04.2019, Акт приймання-передачі до договору про надання правової допомоги від 30.04.2019 (а.с 93-101).
Сплата позивачем вказаної суми за надання правничої допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 37 від 30.04.2019 (а.с.102).
Щодо доводів відповідача про подачу заяви поза межами строку, встановленого частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами наведеної норми заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною 4 статті 372 цього ж Кодексу передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на те, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 залишено без змін, трирічний строк виконання рішення суду першої інстанції станом на день подачі заяви про ухвалення додаткового рішення (05.08.2019) не сплинув.
Щодо доводів відповідача про відсутність належних доказів сплати позивачем витрат на правову допомогу.
Як зазначено вище, для цілей розподілу судових витрат частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Надані докази підтверджують те, що ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.
Керуючись статтями 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (01601 м. Київ, вул. Богомольца, 10; код ЄДРПОУ 00032684) судові витрати на суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 листопада 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук