Справа № 826/2313/16 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
19 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представника позивача: - Кальмука Т.В.,
представника відповідача: - Гончаревського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
У лютому 2016 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернувся з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, в якому просив:
- визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000119/2 від 13.10.2015 року, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00161 від 16.10.2015 року, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року, скасовано оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00161 від 16.10.2015 року та рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000119/2 від 13.10.2015 року.
Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 року у справі №826/2313/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
04 листопада 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 39801, представником позивача було направлено відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, в той час як рішення суду першої інстанції таким, що винесено у чіткій відповідності до норм матеріального та процесуального права, із повним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи» надано, при митному оформленні товару усі необхідні документи, в тому числі й додатково надані позивачем, які містять достатні відомості на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, у зв'язку із цим, висновок відповідача про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів для визначення митної вартості товарів ввезених позивачем згідно ВМД №100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року є необґрунтованим.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
У подальшому, 02.03.2015 року між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 року до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту цієї додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 року до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
13.10.2015 року на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 436,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін до вартості , внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015 року, а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 13.10.2015 року до митниці була подана вантажна митна декларація за № 1000250002/2015/059898 (далі - ВМД). Як зазначає позивач, в тексті свого позову, митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 13.10.2015 року подано до митного органу наступні документи:
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0795918 від 07.10.2015 року;
- рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150290 від 05.10.2015 року;
- пакувальний лист б/н від 05.10.2015 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015 року, № 2 від 10.06.2015 року і № 3 від 12.06.2015 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;
- договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 07.10.2015 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 07.10.2015 року;
- сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003310 від 06.10.2015 року;
- копію митної декларації країни відправлення С2275 від 07.10.2015 року;
- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року.
На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно п. 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме:
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - якщо здійснювалося страхування;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як зазначено представником відповідача, підставами для запиту додаткових документів стали наявні у поданих до митного оформлення основних документах розбіжності та відсутність в таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: митна декларація країни відправлення не містила печаток та штампів митних органів; в наданих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) в графі 21 зазначено номер документа, який також зазначений в експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено у перекладі, який наданий до митного оформлення; відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 року № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, Проте, декларантом надані страхові документ неможливо обрахувати. Разом із тим, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів і, як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; у відкритому полісі страхування зазначено «Страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару.
На виконання електронного запиту митного органу від 13.10.2015 року декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі ВМД № 100250002/2015/059898 разом із супровідним листом № 13-003 від 13.10.2015 року були подані такі документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними, банківськими виписками); розрахунок ціни (калькуляцію); експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/81 від 20.03.2015 року з питання визначення ринкової вартості станом на 18.03.2015; інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015 року № LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 року № LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015 року; копію відкритого полісу страхування вантажу № 00837від 28.01.2015 року; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» № 11/653 від 04.06.2015 року з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії.
Крім того в листі було зазначено про неможливість надання довідкової інформації про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, з таких причини: «зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), то станом на сьогодні надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим».
За результатами дослідження наданих декларантом документів Митний пост «Західний» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на наступні обставини: «Митна вартість імпортованих товарі вне можу бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання основних документів, які підтверджують відомостф про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості…зокрема: в наданій міжн. товарно-трансп. накладній CMR в графі 14 зазначений номер документа, який також зазначений наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який наданий до митного оформлення . В графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,51 USD * 25 992 пл./12 996 л = 1,02 USD/л.
Декларанту запропоновано надати основні та додаткові (за наявності) документи відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив в листі.».
З урахуванням наведених висновків Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000119/2 від 13.10.2015 року (далі - рішення № 100250002/2015/000119/2), за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 11 436,48 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 249 518,08 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,5 л за 0,44 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 13 255,92 дол. США (тобто, за ціною 1,02 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом. Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію від 28.06.2015 № 500040403/2015/2705.
Того ж дня, Митний пост «Західний» у зв'язку з прийняттям рішення № 100250002/2015/000119/2 склав картку відмови № 100250002/2015/00161 в прийнятті митної декларації № 100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року (далі - картка відмови).
13.10.2015 року товари були випущенні за ВМД № 100250002/2015/059950 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.
У грудні 2015 року позивач керуючись нормою п. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 749/4-15ц від 16.12.2015 року додаткові документи (а саме: копії платіжних доручень № 41 від 21.10.2015 року і № 42 від 22.10.2015 року щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляцію); копію митної декларації країни відправлення; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015).
У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 56/10/26-70-25-02 від 06.01.2016 року, де зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки: наданий в якості калькуляції лист від 26.03.2015 року № LT32-589/1503 містить лише такі статі витрат: як на придбання товару; логістичні та транспортні витрати. При цьому, за результатами аналізу даних з мережі Інтернет (відомості з офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL) митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, та як наслідок, - являються пов'язаними особами у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угодти з торифів та рогівлі 1994 року. У зв'язку з цим, митниця розцінила наданий розрахунок ціни оцінюваного товару таким, що не містить повного переліку виробничих витрат, прибутку та інших витрат, які відповідно до ст. 58 Кодексу додаються до ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, зокрема, щодо сировинних складових витрат на пакування, тару, маркування, завантаження, розвантаження, транспортування та страхування оцінюваних товарів. У зв'язку з цим митниця дійшла висновку, що наданий до митного оформлення розрахунок ціни викликає сумніви у достовірності наданих відомостей та не містить інформації для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість; на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04.03.2015 № ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника, а також не наданий відкритий поліс № 00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дає можливості перевірити страхові суми та складові митної вартості товарів; копії митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів країни відправлення та/або країн транзиту.
З урахуванням наведених висновків відповідач вирішив, що надані документи не доводять, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем оцінюваного товару не вплинув на ціну такого товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, та як наслідок, - відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення № 100250002/2015/000119/2.
Вважаючи, зазначені вище, рішення № 100250002/2015/000119/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зокрема, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
10.04.2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VІ ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.
Пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ 1994 року) передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
При цьому, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (п. 2 параграфу (b) статті VII ГАТТ 1994 року).
Відповідно до пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Між тим, у ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року зазначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
Згідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Колегія суддів звертає увагу, що в межах даних правовідносин, застосуванню підлягають положення МК України, які діяли на час прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови.
Так, ст.. 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із ст. 51 цього Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно статті 52 Митного Кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
В силу приписів ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Частиною 1 ст. 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є : 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31.03.2015 митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, у відповідності до умов контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 від 02.03.2015 року, № 2 від 10.06.2015 року і № 3 від 12.06.2015 року, продавець продає покупцю товар (в тому числі мінеральну воду «Боржомі» у скляних пляшках ємністю 0,5 л) на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Ціни на товар визначені на умовах СІР Одеса Західна та при перевезенні товару у звичайних вагонах чи контейнерах складають, зокрема, за одну склянну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л у розмірі 0,44 дол. США. Відвантаження товару за цим контрактом здійснюється згідно узгодженому між покупцем і продавцем графіку поставок. Поставка товару за контрактом здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно Інкотермс-2010. Поставка здійснюється у вантажних автомобілях, у залізничних вагонах чи/або у контейнерах за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортовська, 9. Перевізні документи, залізничні накладні оформлюються продавцем до ст. Одеса Західна згідно реквізитів, вказаних у цьому контракті.Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару впродовж 75 днів з моменту митного оформлення вантажу в Одесі Україна. Оплата здійснюється у доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця.
При цьому, згідно Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін «СІР» («Carriage and Insurance Paid to» в перекладі «Провезення та страхування оплачені до») означає, що продавець несе ті ж обов'язки, що і відповідно до терміна СРТ (тобто, продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення, також в обов'язки продавця входить здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару), але з тим доповненням, що продавець повинен забезпечити транспортне страхування від ризиків загибелі або пошкодження товару під час перевезення. Продавець укладає договір страхування й оплачує страхову премію. Покупець повинен прийняти до відома, що згідно з терміном СIP від ??продавця потрібно лише забезпечення страхування на мінімальних умовах. Згідно з даними умовами, продавець зобов'язаний забезпечити митне очищення товару для експорту. Цей термін може використовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Згідно наявних у матеріалах справи рахунку-фактури (інвойсу) № GE20150290 від 05.10.2015 року, оригіналу примірника вантажної митної декларації країни відправлення № С-2275 від 07.10.2015 року, прайс-листа виробника товару умовами поставку товару визначено СІР Одеса Західна згідно Інкотермс 2010, що відповідає даним графи 20 ВМД № 100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року.
Також позивачем до митного оформлення був поданий розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару, що оформлений у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 26.03.2015 року № LT32-589/1503, та де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі». Даний розрахунок ціни був поданий декларантом разом з супровідним листом від 13.10.2015 року № 13-003, про що зазначено у самій ВМД № 100250002/2015/059950 від 13.10.2015 року. За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах СІР Одеса, Західна Україна (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 року № 1 до такого контракту), становить 0,44 дол. США, та включає в себе: 0,0613 дол. США - логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати; 0,3700 дол. США на придбання товару.
Тобто, дана калькуляція продавця містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості реалізуємої продукції на умовах СІР. Претензії Київської міської митниці ДФС до змісту наданого розрахунку ціни (калькуляції) виробника товару суд вважає необґрунтованими, з таких підстав: по-перше, форма розрахунку ціни виробника товару на законодавчому рівні не затверджена, а правильність розрахунку виробником ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» ціни товару в даному випадку відповідачем жодними документальними доказами спростована не була; по-друге, у відповідності до норм ч. 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості) понесені покупцем, як: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо). У випадку якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, і якщо вони не включались до ціни, то для митного оформлення товару згідно п. 1 ч. 2 ст. 53 МК України має надаватися декларація митної вартості. В даному випадку витрати на навантаження, розвантаження, пакування, транспортування та страхування товару вже включені до ціни товару, а документальні докази понесення позивачем додаткових витрат, перелік яких наведений у ч. 10ст. 58 МК України, матеріали даної справи не містять.
Щодо правомірності посилань відповідача на відсутність у позивача страхових документів та інших документів, підтверджуючих витрати на страхування поставки товару, та їх дійсність, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки при митному оформленні товару позивачем був наданий відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку. Даний відкритий поліс страхування вантажу є, на переконання суду, єдиним документом, що підтверджує витрати на ввезення та страхування поставки товару, виходячи з наступного.
Як зазначалося вище по тексту судового рішення, п. 5.2. контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.
Згідно відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ«Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а тому з урахуванням умов поставки CIP Інкотермс, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія).
Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.
Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.
Поряд з цим, статтею Б4 Інкотермс встановлено обов'язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.
Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.
Аналіз викладеного свідчить, що тривалість періоду страхового покриття пов'язана з датою прийняття покупцем товару.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритого полісу страхування вантажу, страховий період становить 28.01.2015 року - 04.03.2015 року. При цьому, 04.03.2015 року ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (продавцем) укладено угоду № ICG/AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп») на предмет внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 року та виданого на якого основі вищевказаного полісу до 04.03.2016 року. Копія даної угоди № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 року була надана відповідачу разом з листом позивача від 16.12.2015 № 749/4-15ц, та не взята Київською міською митницею до уваги з тієї підстави, що на копії вказаної угоди до відкритого страхового полісу, на думку митниці, відсутні печатки та підпис страхувальника.
Дослідивши надану позивачем копію угоди №/AG 15/026+1 від 04.03.2015 року стосовно внесення змін до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, колегія суддів встановила наявність у ній підпису представника страхувальника Георгія Шенгелії , що скріплений відтиском печатки ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп».
Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 27.03.2015 року № LT32 - 591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.
Таким чином, витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.
Стосовно правомірності зауважень відповідача до митної декларації країни відправлення (вантажна митна декларація № С-2670 від 18.11.2015 року) як такої, що не містить відміток митних органів країни відправлення та країн транзиту, та містить розбіжності, то суд ставиться до них критично, оскільки: по-перше, наведені обставини не зазначені в графі 33 оскаржуваного рішення, як підстави для коригування митної вартості; по-друге, разом з іншими документами до митного оформлення була надана міжнародна автомобільна накладна № 0795918 від 07.10.2015 року, яка за своєю суттю є товарно-транспортною накладною, що згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнородного автомобільного перевезення вантажів являється міжнародним перевізним документом, який відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, Згідно вказаної накладної транспортування товару від виробника товару (м. Боржомі, вул. Торі, 39, завод № 1) до пункту призначення (Україна, м. Одеса) здійснювалося перевізником на автомобілі НОМЕР_2/ НОМЕР_1 , що не спростовано відповідачем. Розбіжності між даними наведеними у митній декларації країни відправника та даними інших документів, оформлених на виконання зовнішньоекономічного контракту митницею не виявлено, а факт перетину автомобілем НОМЕР_2/ НОМЕР_1 з вантажем митних кодонів Грузії та країн транзиту не документально спростовано.
Факт встановленої митним органом описки в графі 14 перекладів до митної декларації країни відправлення та міжнародної товарно-транспортної накладної матеріалами справи не підтверджується.
Визначаючись щодо обґрунтованості доводів Митниці щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару заявленої у ВМД №100250002/2015/059898 від 13.10.2015 року, варто зазначити наступне.
Стаття 57 МК України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно зі статтею 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин п'ятої-восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини першої статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Системний аналіз наведених вище норм МК України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась шляхом послідовного використання методів та застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки на думку митного органу неможливо застосувати інших методів.
В постанові Верховного суду, суд акцентував увагу на дослідженні доводів щодо взаємопов'язаності позивача та продавця товару.
Так, стверджуючи про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості відповідач зазначає, що ПрАТ «ІДС» та ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) є пов'язаними особами, адже є частинами однієї міжнародної компанії IDS Borjomi International.
З 26.02.2015 року почав діяти додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання згідно із Законом України від 28.12.2014 №73- VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», що призвело до збільшення митних платежів, що повинні бути сплачені до Державного бюджету України суб'єктами господарювання, в тому числі і ПрАТ «ІДС», при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим імпортним митним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень МК України.
Після початку дії додаткового імпортного зборку на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання, майже одразу 02.03.2015 року між ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) та ПрАТ «ІДС» укладена додаткова угода №1 до Контракту від 13.01.2015 №СТ20-001/1501, в якій вказана ціна товарів та їх митна вартість були зменшені. У додатковій угоді зазначено про те, що у зв'язку із суттєвою девальвацією гривні, зниженням платіжної спроможності позивачів, а також тим, що в країні Покупця (Україні) склалася складна економічна ситуація та товар втрачає свою конкурентоспроможність ціна товару була зменшена. Всі ці причини, по яким вартість товарів була зменшена не пов'язані з економічною ситуацією у країни виробника, зменшенням витрат на виробництво товару виробником, а пов'язані з економічною ситуацією в Україні, тому для конкурентоспроможності ціна товарів була знижена.
Враховуючи викладене, Митниця вважає, що існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) та покупцем товару ПрАТ «ІДС» (Україна) вплинув на заявлену декларантом митну вартість, яка була зменшена згідно з додатковою угодою №1 до Контракту від 13.01.2015 року №СТ20-001/1501.
Суд зауважує, що за змістом пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, не застосовується лише у тому разі, якщо покупець і продавець пов'язані між собою особи і ці відносини вплинули на ціну товарів.
Змістовний аналіз вказаного пункту дає підстави вважати, що в ситуації коли покупець і продавець є пов'язаними між собою особами у зв'язку із чим продавець надає такому покупцю преференції в порівнянні з іншими (не пов'язаними) покупцями щодо заниження ціни товару, логічним і справедливим є неможливість застосування в такому випадку методу визначення митної вартості за ціною договору, а більш доцільним є зокрема визначення митної вартості за ціною аналогічних товарів.
Вказаний зв'язок не є зв'язком, в якому одна із осіб опосередкована контролюється третьою особою.
Як вбачається із рішення суду першої інстанції, в судовому засіданні 15.08.2019 року, представник відповідача зазначив, що такий висновок митницею був зроблений фактично на підставі інформації, яка містилась на сайті виробника, а саме те, що IDS Borjomi International - це міжнародна компанія, з офісами у 5 країнах світу, яка експортує свою продукцію у більш ніж 40 країн. Компанія об'єднує грузинську, українську, російську та білоруську IDS Borjomi International. Як пояснив представник відповідача, іншими даними митниця не володіла. Представником митного органу не заперечувався той факт, що митниця мала змогу зробити запит про надання інформації безпосередньо до країни-виробника, проте таким своїм правом вона не скористалась.
Разом з тим, із аналізу змісту наявних пояснень та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що зниження ціни товару згідно з додатковою угодою №1 до Контракту від 13.10.2015 року №СТ20-001/1501 викликано не стільки бажанням пов'язаних продавця та покупця занизити суму митних платежів, як необхідністю забезпечення конкурентоспроможності товару. При цьому, відповідачем не доведено, що іншим, не пов'язаним із ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія), покупцям, аналогічний товар у той самий період реалізовано за цінами вищими ніж для ПрАТ «ІДС».
Роздруківка із сайту підприємства-виробника не є неналежним доказом по справі, оскільки із наведеної в ній інформації неможливо встановити про наявність чи відсутність взаємозв'язку між позивачем та продавцем, тому цей доказ не приймається до уваги при вирішенні спору по суті.
Оскільки неможливо встановити взаємопов'язаність сторін лише за інформацією, яка міститься на сайті виробника, судом першої інстанції вірно було досліджено економічне обґрунтування ціни товару, яка могла вплинути на коригування митної вартості .
Так, позивачем долучені до справи виписка з бухгалтерських та банківських документів, що стосується відчуження оцінюваних ідентичних товарів та/або подібних (аналогічних) товарів на території України та відповідні накладні.
Дослідивши зміст вказаних документів, вбачається, що ціна, за якою реалізуються товари (газована мінеральна вода «Боржомі») на території України різними контрагентами є майже однаковою.
Так, відповідно до вказаної виписки вартість Боржомі 0,5 л. ПЕТ вода газована мінеральна, що розповсюджується ТОВ «Лузанівка», становить 11,84 грн. Така ж ціна встановлена на аналогійний товар у ТОВ «Орбіта-В».
Крім того, відповідно до довідки про курси валют, які були долучені до матеріалів справи представником позивача, станом на час укладання контракту (13.01.2015 року), 1 долар США коштував 15,76 грн., а на час підписання додаткової угоди (02.03.2015 року) -складав 26.85 грн.
Фактично, закупочна ціна товару 0,40 доларів США знизилась до 0,34 доларів США. З урахуванням наведеного курсу валют на час здійснення митного оформлення товару, вказане свідчить про відсутність надприбутку підприємства та зацікавленості у штучному заниженні ціни товару.
Таким чином, собівартість товару знизилась на 6 центів, що в свою чергу не може свідчити про те, що вказане зниження ціни суттєво вплинуло на коригування собівартості товару, а також не може свідчити про взаємопов'язаність між покупцем і продавцем.
У зв'язку із чим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для зниження ціни товару.
Також судом першої інстанції вірно враховано, правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 16.12.2014 року №21558а14 та згідно якої посилання Митниці на те, що Покупець і Продавець за Контрактом є пов'язаними особами, наслідком чого є заниження митної вартості товарів, є безпідставним, оскільки відповідно до частини дванадцятої статті 58 МК України лише та обставина, що продавець та покупець є пов'язаними між собою особами, сама по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.
Митному органу необхідно розглядати всі обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця та продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Посилання відповідача на неподання позивачем жодних банківських документів, що підтверджують оплату товару, є безпідставними, адже згідно пункту 3.1 Контракту від 13.01.2015 року №СТ20-001/1501 покупець здійснює повну оплату кожної партії товару продавцю протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі.
Оскільки, на час митного оформлення товару, попередня оплата за товар не проводилась, жодних банківських документів, що підтверджують оплату товару, не існувало, позивач не міг подати такі документи з об'єктивних причин.
При цьому, відповідач не заперечує, що позивачем надано страховий поліс №00837 від 28.01.2015 року та угоду до страхового полісу №ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 року.
Позивач зазначив, що всі експортні вантажі ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) застраховані під єдиний відкритий страховий поліс на всі стандартні ризики. Окремі партії вважаються застраховані на підставі вказаного єдиного страхового полісу і окремих заявок, які направляються страхувальнику електронною поштою. Бенефіціаром страховки є ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія), але при настанні страхового випадку кінцевим бенефіціаром є імпортер.
З наведених документів вбачається, що витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару за умовами Контракту, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
Л.О.Костюк
Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2019 року.