Справа № 705/4590/17 Суддя першої інстанції: Годік Л.С.
19 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Кузик О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Уманського відділу поліції Завального Сергія Михайловича про протиправну бездіяльність,
У листопаді 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Начальника Уманського відділу поліції Завального Сергія Михайловича про протиправну бездіяльність, в якому просив:
- визнати дії Уманського ВП щодо неналежного розгляду заяви позивача, як протиправну бездіяльність;
- скасувати висновок від 16.09.2017 р. № ЄО-9072 як недійсний;
- зобов'язати відповідача провести повторну перевірку заяви позивача № ЄО-9072 згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян»;
- зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу 3500,00 грн. матеріальних збитків та 1312,00 грн. моральної шкоди.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відзив від Начальника Уманського відділу поліції Завального Сергія Михайловича на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в адміністративному позові ОСОБА_1 не зазначив конкретних пояснень, в чому полягає його порушене право, як наслідок, позивачем не наведено, а судом не встановлено, порушеного права позивача.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення будо прийнято з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 є співвласником житлового комплексу по АДРЕСА_1 . Два роки тому, він помітив, як співвласником його квартири почали виноситися речі. Деякі речі зникли, тому позивач вважає, що можливо дані речі забрав колишній співвласник.
У зв'язку з викладеним, у 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Уманського ВП з заявою, однак, перевірка по його заяві була проведена не належним чином та припинена завчасно.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (ч. 1), а також перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів (ч. 2), зокрема справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до т.в.о. начальника Уманського ВП ГУНП, що стосувалась вкрадених, на переконання заявника, речей.
Статтею 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин, даний спір не є публічно - правовим, адже його ознаки не відповідають вимогам КАС України.
Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, або їх невнесення, невідповідність перевірки вимогам чинного законодавства, є не владною управлінською функцією, а є процесуальною дією, й відповідач у цих правовідносинах діє не як суб'єкт владних повноважень, у розумінні п. 7 ст. 4 КАС України, що унеможливлює розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2019 року - скасувати, провадження у справі - закрити.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 238, 311, 318 , 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2019 року - скасувати.
Провадження у справі № 705/4590/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Уманського відділу поліції Завального Сергія Михайловича про протиправну бездіяльність - закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
Л.О.Костюк
Повний текст рішення складений 19 листопада 2019 року.