20 листопада 2019 р. м. Харків Справа № 440/2339/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський (повний текст складено 10.09.19) по справі № 440/2339/19
за позовом ОСОБА_1
до Подільський районний у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати висновок від 29 березня 2019 року про відмову у внесенні змін: до актового запису про шлюб №17 від 12 серпня 1981 року, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; до актового запису про розірвання шлюбу №364 від 07 серпня 1981 року складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка";
- зобов'язання внести зміни до актових записів цивільного стану: про шлюб №17 від 12 серпня 1981 року, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; про розірвання шлюбу №364 від 07 серпня 1981 року складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано висновок Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 29 березня 2019 року про відмову у внесенні змін: до актового запису про шлюб №17 від 12 серпня 1969 року, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; до актового запису про розірвання шлюбу №364 від 07 серпня 1981 року складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка".
Зобов'язано Подільський районний у м. Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області внести зміни до актових записів цивільного стану: про шлюб №17 від 12 серпня 1969 року, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; про розірвання шлюбу №364 від 07 серпня 1981 року складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка".
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач, Подільський районний у м. Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни (зазначити факт належності його батька до німецької національності) до актового запису про народження, який відмінний від існуючого запису цивільного стану, не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Позивач в свою чергу надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 - без змін.
Згідно положень ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута колегією суддів в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 10.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із заявою внести зміни до актових записів цивільного стану: про шлюб №17 від 12.08.1969, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; про розірвання шлюбу № 364 від 07.08.1981 складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити/змінити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка" (а.с. 43-53).
За результатами розгляду даної заяви відповідачем сформовано висновок від 29.03.2019 про відмову у внесенні змін: до актового запису про шлюб №17 від 12.08.1969, складений виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, а саме: виправити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка"; до актового запису про розірвання шлюбу № 364 від 07.08.1981 складений Київським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а саме: виправити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка" (а.с. 54).
Не погоджуючись із таким висновком позивач звернулася до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати вчинити дії. Тобто, заявлені вимоги у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України, та окружний суд має повноваження прийняти рішення, передбачене частиною 2 статті 245 КАС України. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що батько позивача був німцем, що підтверджується доказами, які містяться у справі, а тому, приймаючи до уваги наявність закріпленого у законодавстві України права фізичної особи на збереження своєї національної, задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, мала на меті внести зміни до актового запису про шлюб, виправити/змінити в графі "національність" нареченої з "українка" на - "німка", до актового запису про розірвання шлюбу, виправити/змінити в графі "національність" дружини з "українка" на - "німка", у задоволенні якої позивачу було відмовлено.
Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у внесенні змін (виправлень) до актових записів, не просила визнати неправомірними такі дії відповідача, а мала намір вирішити питання про внесення змін (виправлень) щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23.01.2019 у справі № 807/45/17 та у постанові від 11.09.2019 у справі № 810/2732/18.
Колегія суддів зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, з огляду на таке.
Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
У частині першій статті 315 ЦПК наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
При цьому чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно зі статтею 300 ЦК особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».
Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постанові від 29.05.2019 у справі № 398/4017/18 та у постанові від 11.09.2019 у справі № 810/2732/18.
Таким чином, у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі, що зумовлює закриття провадження у справі, згідно вимог п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати ні за правилами адміністративного судочинства, ні за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено з дотриманням строків, визначених ст. 243 КАС України.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 315, 319, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 по справі № 440/2339/19 скасувати.
Провадження у справі № 440/2339/19 за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал
Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 20.11.2019.