Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Ухвала від 20.11.2019 по справі 0540/6043/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 листопада 2019 року справа №0540/6043/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року в справі № 0540/6043/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 1619/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 в частині визнання Державною фіскальною службою України іншими доходами нерезидента, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України та визнання їх об'єктом оподаткування за п. «й» п.п.141.4.1. п. 141.4. ст. 141 ПК України виплат на користь нерезидента експедитора (ТОВ «СЧПЗ ТРЕЙД) здійснених замовником резидентом (ТОВ«КФЗ») за договором організації перевезень (договір № 04-14-42 від 25.03.2014) в рахунок компенсації нерезиденту експедитору витрат на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування,

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали, а саме сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, а також надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші поважні підстави та відповідні докази.

Копія ухвали суду отримана апелянтом 15 жовтня 2019 року.

30 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника Державної фіскальної служби про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

В клопотанні апелянт зазначає, що відповідачем було своєчасно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року, однак за об'єктивної відсутності можливості сплати судового збору, вона була повернута. Крім того, апелянт зазначив, що на теперішній час також відсутні кошти для сплати судового збору та у підтвердження зазначених обставин надав листи Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України щодо збільшення видатків.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, доводи клопотання про поновлення строків на їх відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.

Колегією суддів встановлено, що на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року вперше апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 05 листопада 2019 року, в якій відповідач просив суд відстрочити сплату судового збору (а.с.94-96) у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 643,00 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 0540/6043/18-а - повернуто апелянту у зв'язку із невиконанням ухвали апеляційного суду від 21 листопада 2018 року.

Вдруге Державна фіскальна служба України звернулась з апеляційною скаргою 02 жовтня 2019 року разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження та відстроченням сплати судового збору.

Слід зазначити, що на виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строків на усунення недоліків в частині сплати судового збору, із зазначенням аналогічних підстав для поновлення строку, що і в клопотанні, яке було подано разом з апеляційною скаргою.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчасно вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і органів, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Інших поважних причин пропуску строку оскарження відповідачем вказано не було, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Як вже було зазначено судом вище, 30 жовтня 2019 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання, в тому числі про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначено про відсутню можливість усунути недоліки апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Разом з тим, 19 листопада 2019 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до апеляційної скарги платіжного доручення про сплату судового збору від 04 листопада 2019 року № 281 на виконання ухвали Першого апеляційного адміністартивного суду від 09 жовтня 2019 року.

Слід зазначити, що копія наведеної ухвали отримана апелянтом 15 жовтня 2019 року (поштовий ідентифікатор 84301089689270).

Враховуючи наведене, термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року в справі № 0540/6043/18-а.

Повне судове рішення - 20 листопада 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук

Попередній документ
85772568
Наступний документ
85772570
Інформація про рішення:
№ рішення: 85772569
№ справи: 0540/6043/18-а
Дата рішення: 20.11.2019
Дата публікації: 22.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.09.2020)
Дата надходження: 28.09.2020
Предмет позову: визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №1619/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 16.04.2018 року в частині визнання Державною фіскальною службою України іншими доходами нерезидента, отриманих нерезидентом із джерелом їх походже