19 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/1078/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 812/1078/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.10.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 812/1078/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вищевказаної заяви заявник просить суд замінити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі №812/1078/18 в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсію за віком з 01.04.2017 на стягнення на користь позивача суми заборгованості із виплати пенсії у розмірі 108852,12 грн в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі № 812/1078/18 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з виплати пенсії з 01.04.2017. Зазначене рішення набрало законної сили 14.01.2019. Відділом примусового виконання рішень УДВС України у Луганській області 17.05.2019 відкрито виконавче провадження № 59057754.
У відповіді на адвокатський запит (лист № 187/К-5 від 25.04.2019) зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у справі №812/1078/18 заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 28.02.2019 нарахована на додаткову відомість в сумі 108852,12 грн, яка щомісяця направляється до головного управління ПФУ в Луганській області для фінансування нарахованої заборгованості. Але до сьогодні звборгованість не виплачено, у зв'язку із відсутністю коштів.
Відповідно до вимог чинного законодавства виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. При цьому законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України.
Таким чином, на думку заявника, заміна способу і порядку виконання рішення на стягнення на користь ОСОБА_1 суми заборгованості із виплати пенсії у розмірі 108852,12 грн у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", не спрямована на зміну судового рішення по суті в межах позовних вимог, а орієнтована на зміну способу виконання судового рішення, необхідну для захисту порушеного права позивача, та запобігання порушення бюджетного законодавства.
Ухвалою суду від 01.11.2019 заяву адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 812/1078/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.11.2019 прийнято до розгляду заяву адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 812/1078/18 та призначено судове засідання на 19.11.2019.
У судове засідання представник заявника не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 812/1078/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково (том І арк. спр. 39-43, 184-185):
- визнано протиправним та скасовано розпорядження від 27 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з квітня 2017 року.
24 квітня 2019 року позивачу за рішенням від 19 жовтня 2018 року у справі №812/1078/18, яке набрало законної сили 14 січня 2019 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", видано виконавчий лист (том І арк. спр. 182-183, 184-185).
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 10 травня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 59057754 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 812/1078/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 24 квітня 2019 року, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з квітня 2017 року (том І арк. спр. 131).
Станом на 23 липня 2019 року виконавче провадження ВП № 59057754 відкрито, про що свідчить інформація з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (том І арк. спр. 186).
20 квітня 2019 року адвокат Щеглов Дмитро Сергійович звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо виконання рішення суду у справі № 812/1078/18 (том І арк. спр. 127).
Листом від 25 квітня 2019 року за № 187/К-5 відповідач повідомив адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича, що: ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату пенсії з квітня 2017 року, здійснено виплату пенсії за березень 2019 року та нараховано на додаткову відомість заборгованість з пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 28 лютого 2019 року в сумі 108852,12 грн. Також зазначено, що виплата заборгованості з пенсії буде здійснена за умови фінансування (том І арк. спр. 126).
Відповідно до рішень управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 07 лютого 2019 року № 909190808264 позивачу з 01 квітня 2017 року за рішенням суду поновлено виплату пенсії (том І арк. спр. 177, 178).
Згідно з протоколами за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року та за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2019 року позивачу нараховано пенсію за квітень 2017 року у розмірі 2637,98 грн та за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2019 року у розмірі 106214,14 грн, а всього 108852,12 грн (том І арк. спр. 178 зв., 179).
Відповідно до інформації з програми Пенсійного фонду України ОСОБА_1 у період з березня 2019 року по червень 2019 року виплачено пенсію у місячному розмірі 6345,25 грн; пенсія за липень 2019 року в сумі 6363,34 грн нарахована до виплати на 25 липня 2019 року. Також до виплати у липні 2019 року позивачу нараховано заборгованість в загальній сумі 108852,12 грн (том І арк. спр. 180).
При вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в статті 370 КАС України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Згідно з п. 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
Отже суд приходить до висновку, що невиконання боржником судового рішення, може свідчити про порушення права особи, гарантованих п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.20111 № 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктами 3, 4, 6 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першої статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Аналогічні положення закріплені частиною другою статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, у задоволенні заяви слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 (справа №21-506а14), від 13.01.2015 (справа №21-604а14), від 17.02.2015 (справа №21-622а14), від 14.04.2015 (справа №21-78а15).
З рішення суду від 19.10.2018 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши протиправним та скасувавши розпорядження від 27 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року та зобов'язавши першого відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з квітня 2017 року, вимога заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості із виплати пенсії у розмірі 108852,12 грн, фактично змінює рішення суду.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-506а14, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України (в редакції з 15.12.2017) у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
В постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення є не обґрунтованою, як і посилання заявника на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.20111 № 845, а зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонована заявником фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, а тому суд відмовляє в задоволенні поданої заяви.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви адвоката Щеглова Дмитра Сергійовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 812/1078/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян