Іменем України
20 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4271/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив:
-визнати протиправними дії Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по втраті годувальника по заробітній платі померлого чоловіка - ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, виходячи з двох повних місяців роботи підряд - лютий та березень 1988 року, відповідно довідки №157 від 23.05.2016 , з 11 лютого 2019 року;
-зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства за лютий та березень 1988 року, відповідно довідки №157 від 23.05.2016, починаючи з 11 лютого 2019 року, та виплатити недоотримані суми (а.с.3-5).
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
З 05 травня 2016 року позивач почала отримувати пенсію, як вдова померлого чоловіка ОСОБА_2 , як ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, згідно постанови Біловодського районного суду Луганської області від 13 лютого 2017 року. Вказаним судовим рішенням зобов'язано відповідача з 05 травня 2016 року призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника, розрахунок якої здійснити з урахуванням виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, померлому чоловіку ОСОБА_2 , за роботу у зоні відчуження за період з 23 січня 1988 року по 22 квітня 1988 року під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
11 лютого 2019 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, в якій просила перерахувати пенсію з більшого заробітку, виходячи з заробітної плати чоловіка за роботу в зоні відчуження, з двох повних місяців роботи підряд, а саме, лютий та березень 1988 року, відповідно довідки №157 від 23.05.2016.
Відповіддю відповідача від 13.02.2019 №771/07-18 позивача проінформовано про відмову у задоволенні заяви позивача.
Позивач зазначив, що за його заявою про перерахунок пенсії від 11 лютого 2019 року відповідач повинний був здійснити перерахунок згідно підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, пенсію необхідно обчислювати саме з двох повних місяців роботи підряд - лютий та березень 1988 року відповідно довідки №157 від 23.05.2016.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 13.11.2019 за вхідним реєстраційним номером 56657/2019 надав відзив на позовну заяву від 11.11.2019 №6433/07-18 (а.с.62), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 2008 року. Розпорядженням № 119112 від 03.05.2017 на підставі заяви від 05.05.2016 та постанови Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 по справі № 408/7283/16-а позивачу призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, розрахунок якої здійснено з урахуванням виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (на підставі рішення Біловодського районного суду Луганської області від 20 травня 2016 року) заборгованості із заробітної плати чоловіка позивача ОСОБА_2 за роботу у зоні відчуження за період з 23 січня 1988 року но 22 квітня 1988 року під час виконання робіт з ліквiдaцiп наслідків аварії на ЧАЕС.
Копія пенсійної справи позивача була направлена до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перевірки правомірності виконання рішення суду. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області направило пенсійну справу позивача до Пенсійного фонду України.
Пенсійним фондом України було надано роз'яснення стосовно перерахунку пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника. У листопаді 2017 року було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням рекомендацій головного управління Пенсійного фонду України та Пенсійного фонду України.
Відповідачем рішення про відмову в проведені перерахунку, за наслідками розгляду заяви позивача від 11.02.2019, не приймалось.
Листом від 13.02.2019 № 771/07-18 було роз'яснено, що провести перерахунок пенсії згідно п.п.3 п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 1210 від 23.11.2011 за два повні місяці, а саме лютий та березень 1988 року, відповідно довідки від 23.05.2016 року № 157, виданої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, відповідач не в змозі, так як виконує постанову Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 по справі № 408/7283/16-а.
З огляду на вищенаведене, Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, та просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
18.11.2019 до суду надійшли заперечення позивача на відзив відповідача, в яких наполягав на задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що відповідач в неправомірний спосіб відмовив позивачу в перерахунку пенсії, чим фактично допустив протиправну бездіяльність (а.с.100-101).
Ухвалою суду від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом (а.с.1-2).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 28.01.2000 Біловодським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Позивач з 28.01.1978 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.16,18).
За життя ОСОБА_2 у період з 23.01.1988 по 22.04.1988 був призваний на збори і у складі військової частини № НОМЕР_3 і приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав граничну дозу опромінення 9, 526 рентген (а.с.24).
З експертного висновку від 07.05.2004 №2756-7773 ОСОБА_2 мав захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з виконання обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.17).
Позивач є дружиною померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) третьої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 від 09.06.2004 (а.с.8).
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 у справі №408/7283/16-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області від 24 червня 2016 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, починаючи з 05 травня 2016 року, призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника, розрахунок якої здійснити з урахуванням виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (на підставі рішення Біловодського районного суду Луганської області від 20 травня 2016 року) заборгованості із заробітної плати чоловіка позивача ОСОБА_2 за роботу у зоні відчуження за період з 23 січня 1988 року по 22 квітня 1988 року під час виконання робіт з ліквідації наслідків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14-15).
Розпорядженням відповідача №119112 від 03.05.2017 на підставі заяви від 05.05.2016 та постанови Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 по справі № 408/7283/16-а позивачу призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника (а.с.83-84).
Розрахунок розміру пенсії здійснено з урахуванням виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства заборгованості із заробітної плати чоловіка позивача ОСОБА_2 за роботу у зоні відчуження за період з 23 січня 1988 року но 22 квітня 1988 року під час виконання робіт з ліквiдaцiп наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з довідки №157 від 23.05.2016, яка видана Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, відповідно до перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження Станично-Луганського МУВХ нарахована заробітна плата на підставі рішення суду №2/408/5106/16 з урахуванням всіх засекречених документів сумі 6191,56 руб, а виплачено 1167,4 руб. Сума донарахованої заробітної плати становить 5024,16 руб, сума проведена до відповідності 1/100000 або 0,05024 грн (а.с.93).
11.02.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 3 Постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 за два повні місяці, а саме за лютий та березень 1988 року відповідно довідки №157 від 23.05.2016 (а.с.9). Вказана заява оформлена та подана у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач розглянув заяву позивача від 11.02.2019 та зазначив, що провести перерахунок пенсії по п.п.3 п.3 Постанови Кабінету Міністрів №1210 від 23.11.2011 за два місяці, а саме лютий та березень 1988 року відповідно довідки №157 від 23.05.2016, виданої Станично-Луганським МУВГ не в змозі, так як виконує постанову суду (а.с.10).
При цьому рішення про відмову в проведенні перерахунку відповідачем прийнято не було, а лише надано відповідь від 13.02.2019 № 771/07-18.
Позивач звернулась до Біловодського районного суду Луганської області з заявою про роз'яснення судового рішення від 13.02.2017 шляхом винесення ухвали, в якій зазначити, що виконання постанови Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 слід здійснювати з урахуванням пп. (абз) 3 п.3 постанови КМУ від 23.11.2011 №1210, обчислюючи попередньо розмір пенсії, виходячи з заробітної плати ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства за два повні відпрацьовані місяці, а саме лютий та березень 1988 року.
Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 03.06.2019 у справі №408/7283/16-а відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про роз'яснення судового рішення у справі №408/7283/16-а (а.с.11).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №408/7286/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 03.06.2019 у справі №408/7283/16-а залишено без змін (а.с.12-13).
Позивач не згодна з діями відповідача щодо відмови їй в перерахунку пенсії по втраті годувальника виходячи із заробітної плати померлого чоловіка - ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, за два повні місяці роботи підряд - лютий та березень 1988 року, відповідно довідки №157 від 23.65.2016 року, з 11 лютого 2019 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII з відповідними змінами (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - Порядок №1210) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 3 пункту 3 Порядку №1210 передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17 травня 1986 року № 964; постанова Ради Міністрів СРСР від 7 травня 1986 року № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 року № 655-195; постанова Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7 та ін.
У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 5 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.
Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195 (абзац 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
Аналіз норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що підприємство де працювала особа, яка звертається за пенсією, може видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі за відповідний період.
Підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17.
В матеріалах справи наявна довідка №157 від 23.05.2016 та розрахунок заробітної плати померлого ОСОБА_2 за період з 23.01.1988 по 22.04.1988, які видані Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, відповідно до перерахунку заробітної плати померлого чоловіка позивачки за роботу в зоні відчуження, які були видані з урахуванням висновків Біловодського районного суду Луганської області від 20.05.2016 (а.с.22,23).
Вказана довідка містить в собі розмір та розрахунок розміру заробітної плати за лютий, березень та квітень 1988 року.
При цьому повними місцями роботи ОСОБА_2 в зоні відчуження є лютий та березень 1988 року.
Як вже зазначав суд раніше підпунктом 3 пункту 3 Порядку №1210 передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок розміру пенсії, виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за два повні місяці підряд у зоні відчуження - за лютий та березень 1988 року.
При цьому відповідач не здійснив перерахунок розміру пенсії позивача за її заявою від 11.02.2019, чим допустив порушення законних прав позивача.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що провести перерахунок пенсії згідно п.п.3 п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 1210 від 23.11.2011 за два повні місяці, а саме лютий та березень 1988 року відповідно довідки від 23.05.2016 № 157, виданої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства, відповідач не в змозі, так як виконує постанову Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 по справі № 408/7283/16-а.
Так, виконання постанови Біловодського районного суду Луганської області від 13.02.2017 по справі №408/7283/16-а закінчилось первинним призначенням позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яке відповідач реалізував розпорядженням №119112 від 03.05.2017. При цьому, при розрахунку розміру пенсії були взяті розміри заробітної плати за весь період роботи померлого чоловіка позивача у зоні відчуження.
Право позивача на перерахунок пенсії в подальшому закріплено статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV).
Так, вказана норма передбачає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Позивач скористалась таким правом та 11.02.2019 звернулась до відповідача з заявою установленого зразка, затвердженого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про перерахунок пенсії.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Також питання щодо подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.
Отже, відповідно до вказаних нормативно-правових актів відповідач зобов'язаний був розглянути та не пізніше 10 днів з дня надходження заяви позивача прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву, рішення про перерахунок або про відмову у перерахунку пенсії позивача відповідачем не приймалось.
Відповідач надав лише відповідь листом №771/07-18, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1 й відмовив позивачу у спосіб не передбачений законом.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду відповідно до вимог статті 45 Закону № 1058-ІV та Порядку №22-1 заяви позивача від 11.02.2019 про перерахунок пенсії, без прийняття обґрунтованого рішення, у зв'язку з чим правильним та ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.02.2019 та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати її померлого чоловіка - ОСОБА_2 , виплаченої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства за лютий та березень 1988 року, відповідно довідки №157 від 23.05.2016 року, починаючи з 11 лютого 2019 року, та виплатити недоотримані суми, суд зазначає таке.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про те, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях перерахунку пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно позивача суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про перерахунок пенсії чи про відмову в перерахунку не може бути предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов'язавши Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.02.2019 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому суд ще раз акцентує увагу відповідача на тому, що позивач має повне право на перерахунок розміру пенсії виходячи із заробітної плати ОСОБА_2 за два повні місяці підряд у зоні відчуження - за лютий та березень 1988 року на підставі довідки від 23.05.2016 №157, виданої Станично-Луганським міжрайонним управлінням водного господарства.
Таким чином, позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн (а.с.2).
Оскільки рішення прийнято на користь позивача, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, позивачу необхідно відшкодувати 384,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11 лютого 2019 року та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви.
Зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області (92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Центральна, буд.77, код ЄДРПОУ 41247269) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 11 лютого 2019 року, зареєстровану за № 77, про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Центральна, буд.77, код ЄДРПОУ 41247269) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова