19 листопада 2019 року № 810/4477/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до Дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні в особі голови Волошиної Наталії Павлівни, КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась гр. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 з позовом до Дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні в особі голови Волошиної Наталії Павлівни, КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня”, в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні щодо нерозгляду питання про встановлення дати перегляду категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 .;
- визнати неправомірною діяльність КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо розгляду питання про перегляд категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 ;
- визнати незаконною діяльність КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо направлення на дообстеження ОСОБА_3 до комунального закладу Київської обласної ради “Київська обласна психоневрологічна лікарня №2” міста Ворзель;
- зобов'язати дитячу лікарсько-консультативну комісію Броварської центральної районної лікарні розглянути заяву від 17.11.2017 щодо категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 позовну заяву залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 продовжено процесуальний строк підготовчого провадження.
Ухалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що дочці позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заключенням Броварської дитячої ЛКК від 08.07.2014 №137 встановлено категорію «дитина-інвалід» за основним захворюванням «синдром Дауна» (підстава: консультаційне заключення генетика від 24.06.2014). Термін перегляду категорії «дитина-інвалід» вказано 17.04.2032 року.
Заключенням Броварської дитячої ЛКК від 01.12.2015 року № 286 переглянуто оглядову справу дитини та встановлено їй категорію «дитина інвалід підгрупи А» по основному захворюванню «синдром Дауна». Дійсне до 01.12.2016.
Термін переогляду до 01.11.2016.
Заключенням Броварської дитячої ЛКК від 22.11.2016 № 304 продовжено категорію «дитина інвалід підгрупи А» до 22.11.2017.
Позивачка 17.11.2017 звернулася до голови Дитячої консультаційної комісії Броварської ЦРЛ з проханням встановити дату перегляду категорії «дитина - інвалід підгрупи А».
Листом від 27.11.2017 № 166 Броварська центральна районна лікарня зазначила, що комісією ЛКК надано роз'яснення щодо рекомендацій дообстеження дитини. Видано направлення для консультації в КОПНЛ № 2 . Після консультації в КОПНЛ № 2 питання щодо встановлення підгрупи «А» дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде розглянуто повторно з урахуванням рекомендацій КОПНЛ.
Після отримання відповіді Броварської центральної районної лікарні від 27.11.2017 позивачка повторно звернулася до головного лікаря Броварської ЦРЛ та голови Дитячої ЛКК щодо встановлення дитині ОСОБА_2 дату перегляду категорії «дитина -інвалід підгрупи «А» 17.05.2032 р.
До повторного звернення позивачкою було надано копію консультаційного висновку дитячого психіатра від 16.11.2017, який було надано ОСОБА_3 в Медичному центрі «Універсальна клініка «Оберіг».
У подальшому, Броварською ЦРЛ було повідомлено позивачку про те, що 18.01.2018 о 8.30 відбудеться засідання виїзної Київської обласної дитячої лікарсько-консультативної комісії з розгляду її питання.
Як зазначає позивачка, вона не зверталася до Київської обласної дитячої ЛКК щодо розгляду питання про перегляд категорії «дитина-інвалід підгрупи А» ОСОБА_2 , а тому вважає бездіяльність Броварської ЦРЛ щодо не розгляду її заяви від 17.11.2017 протиправною та, у свою чергу, розгляд Київською обласною дитячою лікарсько-консультативною комісією питання, зазначеного у заяві від 17.11.2017, є також протиправним.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (далі - Положення про ЛКК) лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центральна комісія МОЗ утворюється та функціонує за рішенням МОЗ у порядку, встановленому Міністерством.
Склад центральної комісії МОЗ та її чисельність затверджуються МОЗ.
Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я місцевих держадміністрацій.
У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.
До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.
У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).
Згідно п. п. 4 п. 7 Положення ЛКК комісії аналізують рівень дитячої інвалідності за категоріями “дитина з інвалідністю”, “дитина з інвалідністю підгрупи А”.
Відповідно до п. 8 Положення ЛКК центральні комісії:
1) здійснюють організаційно-методичне керівництво міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;
2) перевіряють за зверненням дитини з інвалідністю віком понад 15 років, батьків або законних представників дитини з інвалідністю:
правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності;
якість розроблення індивідуальних програм реабілітації та здійснюють контроль за їх виконанням;
3) розробляють комплексні заходи у регіонах щодо профілактики і зниження рівня дитячої інвалідності, а також в установленому порядку удосконалюють механізм проведення реабілітації дітей з інвалідністю;
4) проводять у складних випадках огляд хворих дітей та дітей з інвалідністю за направленнями міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;
5) надають консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи дітей міських, районних міжрайонних, районних у містах комісій;
6) направляють в особливо складних випадках дітей, батьки або законні представники яких звертаються для встановлення інвалідності дитині, до центральної комісії МОЗ;
7) впроваджують у роботу наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними установами, готують пропозиції щодо удосконалення медико-соціальної експертизи;
8) беруть участь у конференціях, нарадах, семінарах з питань профілактики дитячої інвалідності, реабілітації та адаптації дітей з інвалідністю.
Згідно п. 12 Положення ЛКК комісія в день проведення медико-соціальної експертизи готує за формою, затвердженою МОЗ, медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років щодо встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” (щодо відмови в установленні категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” з відповідним обґрунтуванням) та складає індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.
Згідно п. 3 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (далі - Порядок № 917 ) особам віком до 18 років комісіями встановлюється категорія “дитина з інвалідністю”, а особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров'я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія “дитина з інвалідністю підгрупи А”.
Відповідно до п. 4 Порядку № 917 медико-соціальна експертиза проводиться комісіями з метою встановлення дітям категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, закладу охорони здоров'я, в якому спостерігається дитина, після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб дитини, визначення клініко-функціонального діагнозу, здійснення лікувальних і реабілітаційних заходів та отримання їх результатів за наявності документів, що підтверджують стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини.
На розгляд комісії лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, подає такі документи:
історію розвитку дитини за формою, встановленою МОЗ;
виписку з медичної карти стаціонарного хворого або консультаційного висновку спеціаліста, виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров'я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, з обґрунтуванням медичних показань для визнання дитини особою з інвалідністю із зазначенням згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров'я 10-го перегляду діагнозу та коду;
план медичної реабілітації;
документ, що засвідчує особу батьків дитини або її законних представників.
Медико-соціальна експертиза дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві, проводиться після подання акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 “Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 94, ст. 3426), направлення закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий отримав травму, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рішенням суду, прокуратури.
Згідно п. 5 Порядку № 917 лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, готує та подає на розгляд комісії документи для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”. При цьому зазначений лікар повинен бути присутнім під час проведення засідання комісії для інформування про стан дитини.
У разі коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, не може бути присутньою на засіданні комісії за станом здоров'я, огляд її проводиться з виїздом на місце її проживання (перебування), у тому числі в спеціальних установах і закладах соціального захисту дітей, місцях позбавлення волі або в стаціонарі, в якому вона проходить лікування.
В окремих випадках, зокрема коли дитина, батьки або законні представники якої звертаються для встановлення категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”, проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості, члени комісії можуть прийняти рішення щодо встановлення інвалідності дитині на підставі поданих документів за згодою батьків дитини або її законних представників.
У разі тимчасового перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міжнародні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою батьків або законних представників дитини, у тому числі потерпілої від нещасного випадку на виробництві, прийняти рішення про встановлення інвалідності за результатами медичного обстеження в державі тимчасового перебування дитини на підставі поданих документів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 917 комісія проводить огляд хворої дитини та розглядає документи, зазначені у пункті 4 цього Порядку, протягом семи робочих днів з дня їх надходження.
Комісії за місцем проживання дитини з інвалідністю мають право розглядати (переглядати) оглядові справи дітей, яким вже встановлено категорію “дитина з інвалідністю”, з метою встановлення таким дітям категорії “дитина з інвалідністю підгрупи А”.
У разі встановлення зазначеній дитині категорії “дитина з інвалідністю підгрупи А” оформляється новий медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Оригінал зазначеного висновку у триденний строк надсилається (передається) комісією органові, в якому дитина з інвалідністю перебуває на обліку як особа, що отримує державну соціальну допомогу або пенсію.
Пунктом 7 Порядку № 917 встановлено, що датою встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А” вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку.
Як слідує з матеріалів справи, заява позивачки від 17.11.2017 про встановлення дати перегляду категорії «дитина-інвалід підгрупи А» дитячою лікарсько-консультативною комісією Броварської ЦРЛ за місцем проживання дитини ОСОБА_3 розглянута не була, таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні щодо нерозгляду питання про встановлення дати перегляду категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 щодо категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 . відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає, що дана вимога є похідною від першої, а тому також підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною діяльність КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо розгляду питання про перегляд категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, Броварська центральна районна лікарня 10.01.2018 № 76 звернулася до Головного лікаря КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня» з проханням провести виїзне засідання обласної лікарсько-консультативної комісії на базі Броварської ЦРЛ для вирішення спірного питання встановлення підгрупи А для дитини інваліда ОСОБА_2 відповідно до звернення ОСОБА_1 , матері дитини.
Як вже встановлено судом, позивачка особисто не зверталася із заявою до КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо розгляду питання про встановлення дати перегляду категорії «дитина-інвалід підгрупи А» її дитини.
Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація щодо такого звернення лікаря, який надавав дитині первинну медичну допомогу та його присутності під час засідання комісії, як то зазначено у Порядку № 917.
Отже, КЗ КОР «Київська обласна дитяча лікарня» протиправно розглядала питання встановлення підгрупи А для дитини інваліда ОСОБА_2
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним направлення КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” на дообстеження ОСОБА_3 до Комунального закладу Київської обласної ради “Київська обласна психоневрологічна лікарня №2” міста Ворзель, то суд зазначає, що вона є похідною від позовної вимоги про протиправність дій КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо розгляду питання про перегляд категорії “дитина-інвалід підгрупи ОСОБА_4 , а тому підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 21 Порядку № 917 підставою для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю” є помірна та середня міра втрати здоров'я, залежність від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатність до самообслуговування.
До числа дітей з помірною та середньою мірою втрати здоров'я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму I та II ступеня їх вираження (незначні та помірні порушення) та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії I ступеня її вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).
Підставою для встановлення дитині категорії “дитина з інвалідністю підгрупи А” є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування.
До числа дітей із виключно високою мірою втрати здоров'я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму III і IV ступеня їх вираження (виражені та значно виражені порушення) і обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II, III і IV ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).
Як слідує з протоколу виїзної обласної дитячої комісії ЛКК від 18.01.2018 № 01, повторний розгляд надання підгрупи А дитині ОСОБА_3 буде розглянуто після її дообстеження в КЗ КОР «КОПНЛ №2» м. Ворзель.
Суд звертає увагу, що на засідання комісії 18.01.2018 було надано та нею розглянуто консультативний висновок лікаря-психіатра ТМО м. Київ від 16.11.2017.
Відповідно до абз. д ч. 1 ст. 6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність дитячої лікарсько-консультативної комісії Броварської центральної районної лікарні щодо нерозгляду питання про встановлення дати перегляду категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 протиправною.
Зобов'язати дитячу лікарсько-консультативну комісію Броварської центральної районної лікарні розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 щодо категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_3 . відповідно до вимог чинного законодавства.
Визнати дії КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” щодо розгляду питання про перегляд категорії “дитина-інвалід підгрупи А” ОСОБА_2 протиправними.
Визнати протиправним направлення КЗ КОР “Київська обласна дитяча лікарня” на дообстеження ОСОБА_3 до Комунального закладу Київської обласної ради “Київська обласна психоневрологічна лікарня №2” міста Ворзель.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.