про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року № 320/6303/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУ України в Київській області МВС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ України в Київській області МВС України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області щодо не включення до грошового атестату №12 ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% та премії 18,62%;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Київській області внести до грошового атестату №12 ОСОБА_1 інформацію про розмір щомісячної 10% надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень в сумі 95,00 грн., премія 18,62% та направити новий грошовий атестат до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії з 02.07.2008 по 01.01.2016.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області щодо не включення до грошового атестату №12, виданого відповідачем на момент звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ (01.07.2008), щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% та премії 18,62%.
Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017) встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
При цьому, при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду судом враховується, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тобто, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує дату, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В даному випадку, строк звернення до суду з позовом є загальним і він складає шість місяців з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що згідно з витягу з наказу ГУ МВС України в Київській області від 30 червня 2008 року №358 о/с підполковника ОСОБА_1 , помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Фастівського міського відділу (з обслуговування міста Фастів та Фастівського району), з 01 липня 2008 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 "Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу).
На копії грошового атестату №12, виданого Фастівським МВ ГУ МВС України в Київській області позивачу, на момент звільнення з органів внутрішніх справ (01.07.2008) ОСОБА_1 проставлений підпис про те, що відомості, подані в атестаті, вважаються правильними.
Суд зазначає, що з даною позовною заявою про оскарження бездіяльності відповідача щодо не включення до грошового атестату №12 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% та премії 18,62%, позивач звернувся до суду 13.11.2019, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Обґрунтовуючи питання строку звернення до суду з даним позовом, та вважаючи вимоги за поданим позовом такими, що не мають обмежень щодо строку звернення до суду, позивач посилається на правову позицію Верхового Суду у справі №806/1952/18 від 19.03.2019, відповідно до якої Верховий Суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Суд звертає увагу, що процитована позивачем правова позиція Верховного Суду, висловлена у справі №806/1952/18, в якій відповідачем є орган пенсійного фонду, не стосується предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області, оскільки позивачем у даній позовній заяві оскаржується бездіяльність органу внутрішніх справ, в якому проходив службу позивач і при звільненні з якого був виданий грошовий атестат.
Тобто питання правильності включення тих чи інших відомостей до грошового атестату, який видається при звільненні з органів внутрішніх справ, передує праву на пенсійне забезпечення, тому правова позиція Верховного Суду, висловлена у справі №806/1952/18 щодо строку звернення до суду не може бути застосована у розглядуваній справі.
Недотримання позивачем даної вимоги, яка пред'являється до позовної заяви, не дозволяє суду відкрити провадження у справі.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою та докази поважності причин пропуску такого строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.